Тест-драйв Renault Dokker: биндюжник з Європи

Відмінний дизайн і «бюджетне» виконання

Треба зауважити, що у нас Dokker замінив  Renault  Kangoo, який виробляється у Франції, а за ціною і виконанням більш відповідає рівню найближчих конкурентів:  Citroen  Berlingo або  FIAT  Doblo. У компанії Renault порахували, що конкурувати двом моделям на українському ринку що стагнує сенсу немає, і залишили більш «бюджетну» версію в якості основного «бійця» з конкурентами.

У Dokker є свої переваги: ​​вдалий дизайн і прийнятна ціна на тлі конкурентів, особливо помітна його перевага при порівнянні з дизельними моделями. У цьому плані, окреме «спасибі» треба сказати прийнятим раніше спецмитам, завдяки яким бензинова і дизельна модифікації Renault Dokker зрівнялися в ціні.

Незважаючи на більш низьку ціну, екстер'єр Dokker сприймається навіть цікавіше, ніж Kangoo. Але поблизу можна помітити більш дешеві матеріали обробки «румуна» і вельми примітивні, плоскі панелі інтер'єру.

Проте всі основні агрегати і сама конструкція нітрохи не гірше, ніж у Kangoo і повністю відповідають європейським стандартам якості.

Зате, можливість заощадити на обробці та інших ергономічних опціях мені цікава. Особливо в тому випадку, якщо я збираюся придбати не одну машину, а управляти ними будуть наймані водії. З цієї точки зору Renault Dokker виглядає особливо вдало на тлі інших моделей, вироблених на румунському заводі Renault.

Бажання заощадити не кидається в очі, але незримо присутнє у всіх деталях. Це і зручні для штампування плоскі панелі, недорогий пластик інтер'єру, а також широка уніфікація деталей з іншими моделями. Для економії використані і такі перевірені часом рішення, як: кнопка звукового сигналу винесена на торець лівого підрульового перемикача, управління дзеркалами знаходиться в кутку приладової панелі, а не на двері і т.д.

Кожен такий нюанс дозволяє трохи заощадити в масштабах масового виробництва і впливає на кінцеву ціну самого продукту. Чи виправдане таке рішення? Для комерційного фургона - однозначно так. При цьому власник отримує весь необхідний йому набір опцій за досить помірною і зрозумілою ціною.

Силова лінія

Renault Dokker пропонується з двома типами силових агрегатів: 1,6-літровий бензиновий і 1,5-літровий дизельний. Коробка передач одна - 5-ступінчаста МКП. За всіма параметрами однозначно виграє дизельний мотор. Він не тільки в два рази економніше, але і набагато динамічніше (на 2,2 с) завдяки високому крутному моменту двигуна на «важкому» паливі.

У міському режимі останній аргумент особливо чутливий, та й різниця в поведінці між завантаженою і порожньою машиною мало помітна. Бензиновий мотор в даному випадку слід розглядати лише як альтернативу, розраховану на закостенілого консерватора або для якихось особливих умов (наприклад, мороз -30, якого у нас давно не було).

Підвіска Renault Dokker досить проста і надійна: попереду звичайний Макферсон, а ззаду пружна балка і пружини. Треба сказати, що підвіска досить енергоємна і комфортна на ходу, особливо при повному комплекті пасажирів в салоні.

Їздили ми акуратно, хоча всіх ям в наших реаліях і не об'їдеш. Проте, пробою підвіски до обмежувачів не було зафіксовано жодного разу, незважаючи на повний комплект пасажирів в салоні.

У плані всеїдності дорожнього покриття комплімент заслужив і збільшений кліренс (190 мм) Dokker, а основні агрегати автомобіля повністю захищені сталевим листом заводської захисту.

Таким чином, Renault Dokker відмінно адаптований для наших умов експлуатації, а простота конструкції дозволяє обслуговувати автомобіль самостійно. Для прикладу, повітряний фільтр можна замінити однією рукою, і для цього не потрібні інструменти.

За кермом

Робоче місце «Докера» добре пристосоване для підгонки під водія будь-якої комплекції, є регулювання керма по куту нахилу і можливість підняти / опустити сидушку. Наявність достатнього простору над головою дозволяє підняти крісло вище, по вантажному. У такому положенні, необхідність у регулюванні керма по глибині відпадає, зручне положення можна підібрати і без цієї опції. 

Влаштувавшись за кермом, відзначаєш невеликі за розмірами бічні дзеркала, які явно дісталися Dokker від іншої моделі. При русі в потоці їх вистачає, але при активному маневруванні заднім ходом, хотілося б отримувати від них більше інформації.

Шум заведеного двигуна і вібрації цілком вписуються в норми для бензинового мотора, так що визначити тип двигуна за цими параметрами на холостому ходу складно (тільки непрогрітий мотор має характерний дизельний стук). Інша справа рик дизеля при розгоні, а особливо його підхоплення з 1700 об / хв!

Інтенсивний набір швидкості на Renault Dokker приносить справжнє задоволення, як в плані динаміки, так і тембром утробного гарчання мотора. Шкода, що доводиться переривати цю симфонію частими перемиканнями, але така особливість всіх дизелів.

Зчеплення Dokker відрізняється довгим ходом і, традиційно для автомобілів Renault, «бере» в самому верху. У міському трафіку незабаром звикаєш вичавлювати його не до кінця при перемиканні, що помітно спрощує роботу за кермом.

Важіль перемикання передач також має довгу ходу, але самі перемикання відрізняються хорошою чіткістю і інформативністю. Задня передача не має додаткового блокування, крім тугої пружини, але сплутати її з шостою передачею, на мій погляд, неможливо.

Передавальні числа в КПП підібрані добре, а в місті цілком вистачає чотирьох передач. Включення п'ятої ступені стає актуально ближче до 80 км / год, а при швидкості 100 км / ч тахометр фіксує всього 2000 об / хв.

При такому розкладі в змішаному режимі руху місто / траса, нам вдалося вкластися в 6,1 літра палива, що спалюються за кожні 100 км пробігу. Ми не вантажили машину до повного завантаження, але пасажири незмінно були присутні.

Такий показник паливної економічності виглядає досить непогано, особливо в порівнянні з торішніми вимірами бензинового 1,6-літрового мотора, на Renault Logan, які перевищили 10 л на 100 км. При цьому Logan легше Dokker, та й  тест-драйв  тоді проходив влітку. 

Технічні характеристики Рено Доккер

Після тижневої експлуатації Renault Dokker особливо чітко розумієш, що машина створена в першу чергу для перевезення вантажів, а не пасажирів. Так, простору ззаду цілком достатньо для трьох «повноцінних» пасажирів, але вузький отвір для ступень і високий поріжок, що не дуже зручні при вході / виході.

Бічні зсувні двері дуже зручна на тісній парковці, але до неї потрібно щоразу вдаватися до сили. Для використання Dokker в якості таксі, вкрай бажано встановити на неї електропривід. А ось з точки зору власника, дизельний Renault Dokker практично ідеальний варіант для використання, як в таксі, так і в якості розвозного фургона.

Однокласники:

 Renault Dokker