ПІФ в Україні: що це таке, ризики відкритих, закритих фондів

Навіщо потрібен ПІФ

Найчастіше інвестори мають недостатньо вільних коштів для інвестування в напрямок, що їм сподобався (наприклад, нерухомість або держоблігації, де поріг входження може бути досить високим) або не володіють необхідним рівнем спеціальних знань (як наприклад, при самостійному інвестуванні в акції). І диверсифікувати ризики інвестицій, вкладаючи у різні напрями, якщо інвестиційний портфель невеликий, досить складно. Саме для таких інвесторів і було створено форму колективного інвестування – пайовий інвестиційний фонд.

За такої форми інвестування передбачається передача грошей у довірче управління спеціальній організації (керуючій компанії), у разі успішної роботи якої інвестори отримують прибуток на свої інвестиції.

Так, на зібрані від багатьох інвесторів кошти керуюча компанія (КК) купує активи (цінні папери, метали та інші), які за її оцінками можуть принести найбільші доходи в майбутньому.

Дохід від інвестування в ПІФи утворюється за рахунок зміни вартості активів, в які вкладає кошти КК, що створила ПІФ.

Прямий інтерес КК в успішному інвестуванні гарантується тим, що така компанія отримує частину від отриманого прибутку: що успішніше вкладення, то більша винагорода КК. Крім того, інвестор оплачує й інші платежі своїй КК: комісії при придбанні та реалізації паю, що у сумі з платою за управління фондом може суттєво позначитися на прибутковості інвестування.

Прибутковість же того чи іншого фонду залежить від його інвестиційної стратегії і того, в які активи вкладаються гроші фонду.

Види ПІФ

Офіційної класифікації фондів за складом їх активів (або напрямком інвестування) в Україні немає, але для потенційного інвестора корисно знати, що серед інвестиційних фондів бувають фонди акцій, облігацій, фонди грошового ринку, збалансовані та індексні фонди.

Фонди акцій – кошти фонду інвестуються переважно у акції.
Фонди облігацій – інвестують переважно у державні, муніципальні та корпоративні облігації
Фонди грошового ринку – значну частину своїх активів розподіляють між інструментами грошового ринку, насамперед депозитами, а також облігаціями.
Збалансовані фонди – у складі їх активів поєднуються акції, облігації та депозити. При цьому нерідко такі фонди інвестують в акції другого та третього ешелону, що дозволяє підвищити потенційну прибутковість, а високі ризики компенсуються інвестиціями в інструменти з фіксованою прибутковістю – депозити та облігації.
Індексні фонди – структура їх активів повторює склад індексів українських біржових майданчиків. По суті, це також фонди акцій, але тільки тих, що входять до індексного кошика.

Очевидно, що такий поділ є досить умовним: наприклад, облігації у своїй інвестиційній стратегії можуть використовувати як фонди облігацій, так і збалансовані або фонди грошового ринку, а фонди акцій також можуть інвестувати частину коштів у депозити або інші цінні папери.

Є й специфічніші види фондів: наприклад, ті, які інвестують у нерухомість чи художні цінності, проте вони в Україні поки що не поширені.

Натомість існують фонди зі змішаною стратегією. Їх кошти розподілені між різними активами, наприклад, акціями та нерухомістю.

Дізнатися, до якого виду належить той чи інший фонд, нескладно: найчастіше ця інформація міститься у його назві. Якщо ж ні, то інформацію про інвестиційну стратегію фонду та про те, в які активи вкладаються його кошти, можна дізнатися на сайті КК.

Залежно від термінів виведення коштів ПІФи поділяються на:

Відкриті – продають та приймають паї до погашення у будь-який робочий день
Інтервальні – продають та приймають паї до погашення лише у певні часові проміжки – зазвичай 4 рази на рік по 2 тижні. Зазвичай їхня прибутковість вища, ніж у відкритих.
Закриті – придбати пай можна лише при створенні фонду, а погасити – лише при завершенні діяльності фонду. Зазвичай, це фонди нерухомості.

Докладніше про види ПІФів читайте тут: Як вибрати ПІФ для інвестування коштів

Ризики при інвестуванні в ПІФ

При інвестуванні в ПІФ інвестори залишаються власниками своїх часток (паїв), а КК здійснює лише фінансові транзакції. А тому особливе значення для інвестора має правильний вибір партнера – компанії, що управляє. Насправді вибір у інвестора відносно невеликий, оскільки компаній із хорошою репутацією, які керують великими фондами, не так багато.

Слід також знати, що всі інвестори фонду складають так звану «спостережну раду», тобто будь-який з інвесторів може брати участь у перевірці того, як КУА дотримується регламенту фонду та інвестиційної декларації. А від усіляких зловживань закон захистив інвесторів ПІФів дуже простим способом. Рахунки інвестиційного фонду не належать КУА, а кошти на рахунках належать фонду. Банк, який зберігає ці кошти, виступає відповідно до нашого законодавства, контролером щодо того, чи правомірні операції із коштами фонду, чи правильно вони витрачаються. Кожне розпорядження КУА про використання коштів фонду банк перевіряє на відповідність спеціальному інвестиційному проекту ПІФу, зареєстрованому ним у Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

Діяльність інвестиційних фондів в Україні регулюється законом «Про інститути спільного інвестування».

Читайте також: