Тема 27. Види та рівні пенсійних систем

Що таке пенсія

Пенсія – один з видів державних соціальних платежів для непрацездатних (тимчасово чи постійно) громадян. Всупереч загальноприйнятій думці пенсії можуть отримувати не лише люди похилого віку, а й, наприклад, діти, які втратили годувальника.

Якщо історично турбота про непрацездатних членів суспільства лежала з їхніх родичах, родині, то згодом у зв'язку з послабленням сімейних зв’язків, мобільністю і старінням населення, більшість держав змушена була взяти обов'язок підтримки непрацездатних членів суспільства на себе.

Види пенсійних систем

Існує два види пенсійних систем:

• розподільна;
• накопичувальна.

Розподільна пенсійна система ґрунтується на принципі солідарності поколінь. Працездатні люди (самі чи через роботодавця) відраховують частину зароблених грошей до загального фонду. Гроші із такого фонду використовуються для виплат нинішнім пенсіонерам. У майбутньому, коли сьогоднішні працівники зістаряться чи втратять працездатність, вони перемістяться до категорії пенсіонерів, а сплачувати внески до фонду мають нові покоління працездатних громадян.

Внески з поточних доходів забезпечують громадянинові певні пенсійні права, насамперед – право на отримання пенсії у майбутньому.

Основна проблема – у старінні населення. Для ефективної роботи розподільчої пенсійної системи необхідне дотримання певного балансу: коли на місце похилого старого-пенсіонера приходить двоє-троє молодих працівників, які сплачують внески до фонду. Якщо такого заміщення не відбувається, навантаження на фонд починає наростати, грошей у ньому стає недостатньо для виплат. Вирішити питання дефіциту пенсійного фонду можна або збільшивши розмір внесків молодих працівників, або знизивши розмір пенсій, або змінивши права на отримання пенсії.

Оскільки підвищення внесків у фонд зазвичай неефективне (підприємці та роботодавці починають приховувати кількість працівників та величину їх оплати праці), а зниження пенсій може підірвати довіру до всієї пенсійної системи, більшість держав пішли шляхом зміни прав на отримання пенсій – підвищення пенсійного віку (або віку, з якого громадянин набуває права отримувати пенсію) та розміру трудового стажу.

Таким чином, за розподільчої пенсійної системи величина щомісячної пенсії залежить від:

• кількості пенсіонерів,
• кількості працюючих громадян
• суми їх відрахувань до пенсійного фонду.

Накопичувальна пенсійна система передбачає, що пенсійний фонд наповнюється не знеособлено, солідарно, а кожен учасник фонду робить відрахування-накопичення, які згодом при вступі до права на пенсію йому ж і виплачуватимуться.

Основна проблема цієї системи – низька усвідомленість та дисципліна: люди завжди могли накопичувати на старість, але більшості складно себе змусити регулярно протягом багатьох років відкладати гроші, формуючи пенсійні заощадження. Крім цього, існують ризики втрати таких накопичень внаслідок інфляції чи ризикованих інвестицій. Та й передбачати тривалість свого власного життя складно: чи буде людина отримуватиме пенсію починаючи з досягнення пенсійного віку до 70 або до 90 років, адже саме від цього залежить сума необхідних накопичень.

Тому зазвичай відрахування у накопичувальній пенсійній системі є обов'язковими, а керують такими пенсійними фондами професійні керуючі, що знижує ризики неефективних інвестицій грошей фонду, а діяльність самих фондів регулюється державою.

Таким чином, при накопичувальній пенсійній системі величина пенсії залежить від:

• суми відрахувань до фонду конкретною людиною
• інвестиційних рішень керуючого фондом.

Рівні пенсійних систем

У більшості країн на даний момент застосовується поєднання розподільчої та накопичувальної пенсійних систем шляхом запровадження кількох їх рівнів:

• перший рівень – гарантує мінімальне державне пенсійне забезпечення всім непрацездатним громадянам, щоб вони не опинилися за межею бідності. Цей рівень формується розподільчою пенсійною системою, фонд формується з урахуванням солідарності поколінь. Якщо грошей у фонді не вистачає на виплати, дефіцит покривається з бюджету країни.
• другий рівень – обов'язкова накопичувальна система, що дозволяє трохи підвищити добробут майбутніх пенсіонерів. Громадянам надається право самостійно обирати недержавний пенсійний фонд для здійснення накопичень, а його діяльність регулюється державою.
• третій рівень – добровільне пенсійне забезпечення. Внески до таких фондів здійснюються на основі індивідуальних чи корпоративних накопичувальних програм.

Читайте також:

• Пенсія в Україні від А до Я
• Недержавне пенсійне страхування