Податки: що це таке, навіщо потрібні, податкові пільги

Що таке податки та навіщо вони потрібні

Податки – це гроші, які населення та компанії сплачують державі для того, щоб вона могла здійснювати свої функції.

Виникає питання: навіщо взагалі людям та компаніям сплачувати податки?

Зібрані до бюджету податки використовують для зміцнення оборони країни, забезпечення освіти та медицини, будівництва доріг та іншої інфраструктури.

Частина податків також витрачається на виплату пенсій й інших соціальних виплат непрацездатним громадянам.

Тож, багато соціальних послуг, які ми вважаємо безплатними, насправді сплачено з податків, зібраних в країні.

Таким чином, основними цілями оподаткування є:

Забезпечення доходів бюджету (як загальнодержавного, так і місцевих) для фінансування соціально значимих об’єктів (школи, лікарні і т.д.)
Забезпечення перерозподілу коштів на користь тих, хто їх найбільше потребує (інваліди, пенсіонери і т.д.)
Державне регулювання – за допомогою деяких податків держава може стимулювати (за допомогою податкових пільг) або обмежувати виробництво та споживання певних товарів (за допомогою акцизів, наприклад).
Фінансування функціонування державних органів

Отже, податки мають важливе соціальне значення, а сплата податків є обов’язковою для всіх громадян. За несплату податків передбачене покарання.

Основним законом у сфері оподаткування є Податковий кодекс.

При цьому в кожній країні існує своя унікальна система оподаткування - перелік податків, їх розмір та спосіб стягнення, - що сформувалася історично. Проте, в більшості країн існують наступні види податків:

податки на споживання, наприклад, податок на додану вартість (ПДВ);
податки на доходи, наприклад, податок на доходи від депозитів;
податки за користування певним майном, наприклад, якщо у власності є великий будинок.

Податки на споживання

Під час купівлі товарів чи послуг ми сплачуємо не тільки за сам товар, але також оплачуємо податки, які включені в їх вартість. Тож, чим більше людина споживає, тим більше вона сплачує, незалежно від статків такої людини.

Найбільш поширеним таким податком є податок на додану вартість або ПДВ. В Україні розмір ПДВ становить 20% від ціни товару. Тобто, з кожних витрачених 120 грн. до бюджету має надійти 20 грн. податку. Споживач сплачує суму, рівну ціні товару, продавцю, а продавець перераховує 20% від цієї ціни до бюджету. Існують деякі виключення з загальної ставки оподаткування. Так, наприклад ПДВ при продажу ліків становить лише 7%.

Що ж саме являє собою ця «додана вартість», з якої сплачується податок? Додана вартість – це вартість, яка додається до ціни товару на кожному етапі його виробництва і руху від виробника до споживача. Таким чином, ПДВ стягується не з вартості всього товару, а тільки з вартості, яку було додано в процесі руху товару до кінцевого споживача.

Наприклад, Виробник 1 продав Виробнику 2 сировину для виготовлення певного товару, який, в свою чергу, є напівфабрикатом для Виробника 3.

Припустимо, що Виробник 2 придбав у Виробника 1 товарів на 120 грошових одиниць. При цьому ціна товару включає в себе вартість самого товару (100 гр.од.) і ПДВ (20 гр.од.). Виробник 2 продав виготовлений з придбаного раніше у Виробника 1 товару напівфабрикат Виробнику 3 за ціною 240 гр.од., яка складається з вартості самого товару (200 гр.од.) і ПДВ (40 гр.од. або 20% від 200 гр.од.). Як бачимо ціна товару на цьому етапі збільшилася зі 100 до 200 гр.од., тобто на 100 гр.од., які саме і є створеною додатковою вартістю товару.

Далі Виробник 3 виготовив з напівфабрикату кінцевий продукт і продав його споживачеві по ціні 360 гр.од., яка складається з 300 гр.од. вартості товару, та 60 гр.од. ПДВ (20% від 300 гр.од). При цьому вартість товару на цьому етапі знову зросла з 200 до 300 гр.од, а додана вартість відповідно становить 300-200 = 100 гр.од.

Як розібратись, хто має сплатити ПДВ при цьому і в якому розмірі?

Для того щоб порахувати розмір ПДВ, який мають сплатити виробники в нашому прикладі, треба застосувати таку загальноприйняту формулу:

ПДВ = податкове зобов’язання – податковий кредит, де

податкове зобов’язання – це ПДВ, який було сплачено компанії в складі ціни придбаних в неї товарів чи послуг, а
податковий кредит – це ПДВ, який було сплачено компанією в складі ціни придбаних нею товарів чи послуг.

Так, у нашому спрощеному прикладі Виробник 2 має сплатити до бюджету 20 гр.од., адже його податкове зобов’язання становить 40 гр.од, а податковий кредит – 20 гр.од Таку ж саме суму має сплатити до бюджету і виробник 3, адже він також отримав 60 гр.од. ПДВ від кінцевого споживача та заплатив 40 гр.од. ПДВ Виробнику 2 у складі ціни придбаних напівфабрикатів. І тільки кінцевий споживач сплачує повну суму ПДВ в розмірі 60 гр.од. при придбанні товару.

Розрахувати ПДВ можна на нашому калькуляторі.

Крім податку на додану вартість до податків на споживання відносяться акцизи та мито.

В Україні акцизи стягуються з тютюнових виробів, алкогольних напоїв та пального.

Мито нараховується та стягується на іноземні товари під час перетину українського кордону. Це може бути або певна фіксована сума, або відсоток від ціни товару.

Стягується мито чи ні, залежить від багатьох чинників, наприклад, від ціни товару, його кількості, характеристик тощо.

Податки на доходи

Податок на доходи в тому чи іншому вигляді існує в більшості країн, а ось розмір такого податку від країни до країни може суттєво відрізнятись.

Так, на приклад, в Україні розмір податку на доходи фізичних осіб не залежить від рівня отриманих доходів і станом на 1 травня 2023 року становить 18% (це називається пропорційною ставкою оподаткування).

Якщо ж ставка податку на доходи змінюється в залежності від суми отриманого доходу – чим більше заробіток, ти більшу суму податку необхідно сплатити до бюджету, - то вона називається прогресивною.

Для розрахунку суми податку на доходи скористайтесь калькулятором ПДФО

Найбільш поширеними податками на доходи є:

податок на доходи фізичних осіб (платники – фізичні особи)
єдиний соціальний внесок (платники – роботодавці: підприємці та юридичні особи)
єдиний податок (платники – підприємці)
податок на прибуток (платники – юридичні особи).

Більш детально про податок на доходи фізичних осіб, в саме, які доходи підлягають оподаткуванню, ставки оподаткування, оподаткування підприємців, податкові пільги та строки сплати податку на доходи читайте тут: Податок на доходи фізичних осіб.

Оподаткуванню податковим доходом підлягають також і доходи за депозитами. Так, податок на прибуток із депозиту включає податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, додатково утримується військовий збір у розмірі 1,5%. Військовий збір стягується тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформ Збройних Сил України.

Все про те, що таке єдиний соціальний внесок, хто має його сплачувати, базу та ставки нарахування, терміни сплати та інше читайте тут: Єдиний соціальний внесок: рахуємо витрати для малого бізнесу.

Все про єдиний податок в Україні для підприємців і юридичних осіб: ставка і сума, терміни і реквізити для оплати, свідоцтво платника, що таке 1, 2, 3, 4 групи єдиного податку, реєстр платників, податкова декларація.

Податок на прибуток: розмір ставки, порядок нарахування, розрахунку та сплати, заповнення декларації з податку на прибуток підприємств і організацій, платники на загальних підставах.

Податки на майно

Оподаткуванню також підлягає рухоме та нерухоме майно. Тобто платником податку на майно виступає власник майна, що підлягає оподаткуванню (земля, будинок чи авто, яке відповідає певним вимогам, яхта і т.д.).

Розмір податку на майно залежить від виду майна. Так, податок на квартиру чи будинок в Україні залежить від площі (кількості квадратних метрів), ставка податку на автомобіль є фіксованою, тобто періодично треба перераховувати до бюджету певну зафіксовану суму, що не залежить від характеристик автомобіля.

Ставки податків на майно (крім податку на автомобіль) відрізняються в різних областях України, оскільки їх встановлюють місцеві ради.

Проте такі ставки не повинні перевищувати максимальні розміри ставок, визначені законом. Наприклад, для нерухомості така ставка не може бути більша за 1,5% розміру мінімальної заробітної плати.

Податкові пільги та організація збору податків

У деяких випадках держава надає пільги зі сплати податків. Підставами для надання таких пільг можуть бути, наприклад, соціальна вразливість певних груп людей (наприклад, осіб із інвалідністю) чи суспільне значення певної діяльності (наприклад, виробництво електричної енергії на сонячних чи вітрових станціях).

Податкові пільги можуть бути у формі:

звільнення від сплати податку. Наприклад, із житла, що належить багатодітним сім’ям, не потрібно сплачувати податок;
встановлення зниженої ставки податку. Наприклад, ПДВ на лікарські засоби становить 7%, замість загальної ставки 20%;
надання знижки, тобто зменшення суми, із якої потрібно сплачувати податок.

Зокрема, більшість осіб, які сплачують податок на доходи фізичних осіб, мають право зменшити розмір доходу, із якого сплачується податок, на певні витрати. Це можуть бути витрати на навчання, лікування, переобладнання автомобіля тощо. У деяких випадках така податкова знижка поширюється також на витрати, що здійснюються на користь найближчих родичів (наприклад дітей).

Оскільки податок на доходи фізичних осіб зазвичай сплачують одразу під час виплати заробітної плати, то застосувати знижку можна лише згодом через отримання відшкодування від держави. Для цього платнику податків потрібно звернутися до податкового органу та надати документи, які підтверджують здійснення витрат.

В Україні за сплатою і податків стежить єдина Державна фіскальна служба, підпорядкована Міністерству фінансів. Оскільки назви органів та їхні повноваження можуть змінюватися, радимо перевіряти інформацію про них на веб-сайті Кабінету Міністрів України (https://www.kmu.gov.ua/ua/catalog).

Детальні правила щодо того, хто має сплачувати податки, коли, як і в якому розмірі, які є податкові пільги, містяться в Податковому кодексі України. Сплата мита та ЄСВ регулюється окремими законами, а саме Митним кодексом України та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Державна фіскальна служба повинна стежити, щоб всі сплачували податки згідно з законом. Як ви вже знаєте, ухилення від сплати податків є незаконним. Несплата податків у великих розмірах вважається злочином, і винна особа має понести кримінальну відповідальність.

Читайте також: