про твої фінанси

Що таке блокчейн?

Путівник по блокчейну для початківців

Путівник за статтею

  1. Що таке блокчейн?
  2. Використання блокчейну
  3. Недоліки блокчейну
  4. Блокчейн для чайників
  5. Проведення транзакції в блокчейні
  6. Роль майнерів в блокчейні
  7. Блокчейн гаманець
  8. Блокчейн програмування
  9. Актуальний каталог криптобірж світу
Відео путівник
Блокчейн простими словами для чайників

Блокчейн простими словами для чайників

Блокчейн для багатьох маловивчена тема, але ця технологія стрімко проникає в усі сфери нашого життя, а першовідкривачі систем блокчейна вже заробили мільйони. Prostobank.ua пропонує розібратися з цією інновацією.

Що таке блокчейн?

Блокчейн - це технологія обробки, зберігання інформації та ідентифікації клієнтів. Дослівно з англійської блокчейн (blockchain) перекладається, як «ланцюжок блоків», а сама технологія була запропонована в 2008 році Сатоши Накамато (псевдонім людини або групи дюлей). Головні особливості блокчейн технології:

  • прозорість - в блокчейні зберігаються дані про всі проведені операції за всю історію створення системи (криптовалюти)
  • стабільність - ви не можете видалити або замінити інформацію «заднім числом», а тільки здійснити нову угоду
  • незалежність - інформація зберігається не на одному центральному сервері, а на безлічі комп'ютерів учасників мережі.

Роботу блокчейну можна зіставити з Torrent - функціонування системи відбувається в режимі P2P (peer to peer - комп'ютерна мережа, де всі учасники рівноправні). Коли ми завантажуємо фільм з трекеру, центральний сервер не використовується. Файл безпосередньо завантажується з комп'ютера такого ж учасника торрента, як і ви. Аналогічно і в blockchain. Усі транзакції проводяться між учасниками мережі безпосередньо. А здійснюються вони за рахунок того, що їхні комп'ютери під'єднані до однієї мережі - блокчейн.

Використання блокчейну

Вперше технологія блокчейн була застосована в 2009 році при створенні криптовалюти «біткоін» і отримала широку популярність й для розробки інших кріптовают, наприклад, ефіріума (eth), ріпла і лайткоіну. Позитивні якості системи сприяли її подальшому проникненню в економіку і зараз блокчейн застосовують в банківській сфері, державному управлінні, юриспруденції та інших сферах.

Так, наприклад, влітку 2017 року компанії Accenture і Microsoft представили блокчейн технологію цифрового посвідчення особи. Блокчейн стартапи від Civic і UniquID Wallet дозволяють людям створювати цифрові документи, що засвідчують особу, які неможливо підробити - можливо, в майбутньому вони замінять «традиційні» паспорти, водійські права та інші документи. Про розробку та плани стосовно використання блокчейну в майбутньому неодноразово заявляли міжнародні платіжні системи SWIFT, MasterСard й VISA. В Естонії держава використовує електронну блокчейн-систему обліку громадянства.

Недоліки блокчейну

Втім, ніщо не ідеально, і система блокчейн теж має свої недоліки. Наприклад, оскільки дані зберігаються на всіх комп'ютерах учасників, для реєстрації операцій потрібна обробка великих обсягів даних, що викликає підвищені вимоги до комп'ютера й до швидкості Інтернету для учасників мережі. Цей факт також сприяє великим енерговитратам на обслуговування операцій в системі, наприклад, за розрахунками економістів в 2020 році витрати електроенергії на обслуговування біткоіну в світі будуть порівнянні з річним енергоспоживанням невеликої країни, наприклад, Данії.

Технологія блокчейн не регулюється жодним законодавством, що несе додаткові юридичні ризики, наприклад, якщо ваш рахунок буде зламаний хакерами.

Блокчейн для чайників

Спробуємо пояснити блокчейн простими словами. Припустимо, хлопець Діма купив в картинній галереї Києва своїй дівчині Галі картину, наприклад, «Поцілунок» Густава Клімта. Оскільки придбання недешеве, дівчина зацікавлена, щоб Діма оформив на неї права власності на картину. І в цьому випадку для Галі важливо, щоб механізм передачі прав на подарунок був надійним і конфіденційним - адже у неї ще є залицяльник Вітя, який перестане підвозити її на роботу, якщо дізнається про подарунок, а картину Галя хоче залишити собі навіть, якщо розлучиться з Дімою.

Однак, припустимо, що Діма дізнався про Вітю, і хоче забрати назад твір мистецтва, а дівчина не може знайти документи на картину. В цьому випадку могли б бути складності з визначенням власника майна, і справа могла дійти до суду. Але тільки не для блокчейну, адже він працює на основі розподілених реєстрів. Це означає, що інформація про власника активу, в даному випадку - картини, зберігалася б в базах безлічі учасників системи, об'єднаних за допомогою Інтернету, а не в одному якомусь місці. Для цієї ситуації - у всіх картинних галереях світу, і навіть, якби комп'ютерна система галереї в Україні була б зламана хакерами - встановити власника було б просто, так як потрібні дані зберігалися б у кожній галереї світу.

Це також означає, що інформацію про власника неможливо підробити, так як вона зберігається і регулярно оновлюється у багатьох учасників. Деяка частина комп'ютерів учасників системи постійно відключена, наприклад, в Лос-Анжелесі завжди ніч, коли картинна галерея в Києві здійснює угоди. Тому, в блокчейні перед проведенням кожної угоди, картинні галереї звіряють свої дані з мережею, і визнають ту інформацію, яка є у більшості. Тобто, коли картинна галерея в Лос-Анжелесі відкриється - система блокчейн побачить, що у всіх картинних галереях Європи та Азії записана угода про продаж Галі з Києва картини «Поцілунок» Густава Клімта, і внесе цю інформацію й в свою базу.

На практиці в мережах блокчейн в якийсь момент часу має бути зареєстрована зразу кілька транзакцій, наприклад, операцій з біткоінами, які формуються системою в один блок (block). Послідовність кількох таких блоків називається ланцюгом (chain), при цьому такий ланцюг безперервний і нерозривний, так як кожен блок має посилання на попередній. Транзакції також неможливо видалити або змінити - тільки додати нові. Тому, завжди можна подивитися інформацію про перехід прав власності на актив з моменту його створення, наприклад, дізнатися, хто володів картиною до Галі. А Діма не може передумати, і відіграти назад, наприклад, підкупивши директора картинної галереї - тепер вже тільки Галя може розпоряджатися картиною.

Проведення транзакції в блокчейні

Щоб закріпити розуміння принципів роботи блокчейну, розглянемо ще транзакцію в системі на основі операції з переказу криптовалюти, наприклад, біткоіна:

  • Клієнт 1 хоче перевести Клієнту 2 один біткоін
  • Блокчейн формує цю операцію в блок разом з іншими аналогічними транзакціями. Новий блок містить номер і хеш попереднього блоку
  • Сформований блок розсилається всім учасникам системи блокчейн
  • Якщо немає помилок, кожен учасник записує блок інформації в свою базу даних
  • Блок додається до ланцюжку попередніх блоків, таким чином, містить інформацію про всі попередні угоди
  • Криптовалюта переходить від Клієнта 1 до Клієнта 2

Роль майнерів в блокчейні

Системи блокчейн - децентралізовані. Це означає, що транзакції обробляються великою кількістю спеціальних учасників системи - майнерами. Ними, як правило, може стати будь-який бажаючий, який має відповідне обладнання та програмне забезпечення.

Функції майнерів в системах блокчейн:

  • зберігають копії даних, що захищає систему від втрати даних і підробки інформації
  • підтверджують проведення транзакцій в системі
  • перевіряють операції, що проводяться іншими майнерами.

Що ж мотивує майнерів допомагати системам блокчейн реєструвати і проводити операції? Адже обладнання для майнінгу - недешеве. Зазвичай мотивацією виступає винагорода від системи за проведення транзакції, а також комісії, які платять майнерам учасники угоди за обробку транзакції. Так, наприклад, сума винагороди майнерам біткоіниу по всьому світу може досягати 0,5-1 млн. доларів США в день! Для нашого прикладу, такою винагородою може виступати безкоштовна рамка для картин від галереї, а також оплата Дімою комісії за проведення покупки «Поцілунку».

Варто відзначити, що придбати обладнання та підключиться до блокчейну для того, щоб заробити на майнінгу буває недостатньо. Потрібно ще проводити транзакцію швидше за всіх, адже винагороду може отримати тільки перший, хто запропонує код-шифрування операції, тобто створить новий блок в ланцюжку. Цими щасливчиками стають ті майнери, у яких саме потужне обладнання для обробки операцій, тоді як інші учасники мережі «залишаються не при справах».

Блокчейн гаманець

Щоб здійснювати транзакції в блокчейн мережі - потрібно мати спеціальні гаманці (wallet) для зберігання даних, наприклад, інформації про придбану криптовалюту. Вони бувають онлайн, десктопними і мобільними, а також апаратними. Онлайн блокчейн гаманець можна відкрити за 5-10 хвилин, зареєструвавшись на спеціалізованих фінансових порталах. Десктопні передбачають встановлення програми на ПК, а мобільні - на комунікатор. Апаратний гаманець - це флешка для зберігання даних, вони більш надійні, ніж інші, тому що не мають постійного доступу до Інернету, і тому не можуть бути зламані хакерами. Однак для здійснення операцій вам постійно доведеться «ганяти» криптовалюту з апаратного на інші гаманці й навпаки.

Інформація про гаманці і транзакції з ними захищена шифруванням. Покупець і продавець активу підтверджують операцію за допомогою криптографічних ключів - спеціальних унікальних цифрових кодів. Але все ж бували випадки, коли онлайн блокчейн гаманці зламували хакери, тому краще зберігати дані офлайн на флешці. Транзакція в блокчейні проводиться практично миттєво, але обробка і підтвердження операції може зайняти 10-15 хвилин.

Як правило, блокчейн гаманці припускають анонімність, тобто не можна встановити, хто здійснює операцію. Це допоможе зберегти ваші активи від сторонніх поглядів, але несе і додаткові ризики - адже якщо ви забудете реквізити доступу до гаманця - ви втратите активи.

Блокчейн програмування

Широка популярність й поширення технології блокчейн викликає попит на розробку додатків, що працюють на принципах цієї інновації, і відповідних ІТ-фахівців. На ринку навіть не вистачає розробників систем блокчейн в цілому, а особливо тих, що мають навички роботи з розподіленими базами даних. Для тих, хто хоче працювати в цій сфері, радимо детальніше вивчити принципи кріптопрограммування в мовах Java, C, С ++, а також Node.JS, Python і Perl.

Читайте також:

Усі статті розділу

Терміново потрібні гроші?