про твої фінанси

Дефолт: що таке і чим загрожує?

Просто панічні побоювання викликає у багатьох українських вкладників можливість настання дефолту. Хоча, як показує практика, вплив його на економіку і банківську систему може бути і позитивним. Про те, що означає дефолт країни, як він відбувається і як впливає на банківську систему, що буде в разі дефолту, до яких наслідків для громадян призведе розповідає Bankchart.com.ua


Короткий зміст і посилання по темі

  1. Що таке дефолт?
  2. Історичні приклади
  3. Інша сторона
  4. А що в Україні?
  5. П'ять фактів про дефолт України 

    5.1 Факт перший. Дефолт був оголошений «за власним бажанням»

    5.2 Факт другий. Реструктуризація дає лише тимчасову відстрочку

    5.3 Факт третій. Деякі кредитори заявили про відмову

    5.4 Факт четвертий. Україні знизять рейтинг

    5.5 Факт п'ятий. Дефолт позитивно вплине на курс гривні

  6. Дефолт на благо: що хорошого в гіпотетичній невиплаті боргів України

Що таке дефолт?

У найбільш загальному сенсі дефолт - це неспроможність позичальника відповідати за своїми зобов'язаннями і своєчасно погашати кредити, повністю або частково. По відношенню до Держави найчастіше говорять про два поняття: суверенний дефолт і технічний дефолт. 

Технічний дефолт - це ситуація, коли позичальник не може виконати конкретне зобов'язання в строк, але може зробити це в майбутньому. Наприклад, якщо на момент погашення чергового траншу по кредиту на казначейському рахунку держави немає грошей. В такому випадку зобов'язання можуть врегулювати за угодою сторін і виконати пізніше. Такі приклади в Україні вже були, хоча офіційно про дефолт і не оголошували. «У 1998 році був технічний дефолт державних цінних паперів ОВДП, коли частина ОВДП, які були не погашені, були замінені на інший випуск ОВДП. Ось це і є дефолт. Фактично власники ОВДП не змогли вчасно отримати гроші, але зате отримали гроші в інший час і їм за затримку заплатили відсотки», - розповідає Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

Суверенний дефолт (банкрутство) - це ситуація, коли держава зовсім не може погашати свої зобов'язання. Зазвичай він супроводжується зниженням вартості національної валюти (девальвація, інфляція), а борги держави врегульовуються на міжнародному рівні.

Як правило, технічний дефолт не несе катастрофічних наслідків для фінансової системи, але, як показує практика - нерідко стає першим кроком до суверенного дефолту.

Історичні приклади

Один із прикладів ситуації, коли банкрутство держави почалося з технічного дефолту - аргентинська криза 2001 року, яку вважають прикладом чи не найбільш важкої економічної кризи в історії. На початку грудня-2001 уряд Аргентини відмовився погашати держоблігації, і обміняв їх на нові - з більш низькою прибутковістю і більш "довгим" терміном погашення. Але це не врятувало бюджет, обтяжений величезним державним боргом в 130 мільярдів доларів (57% від ВВП), і уряд вирішив запозичити кошти на погашення з приватних пенсійних фондів, що можна було розцінювати як конфіскацію. В результаті, до кінця місяця в країні були припинені всі валютні і бюджетні операції, почалися масові заворушення, а президент оголосив про найбільший в історії дефолт - Аргентина відмовилася від усіх 132-х мільярдів доларів свого зовнішнього боргу.

Наслідки дефолту в Аргентині були руйнівними: ціни підвищувалися по кілька разів протягом дня, на кілька днів частина країни залишилася без електрики, пройшла хвиля насильства і мародерства. До 2002 року відсоток населення за межею бідності зріс удвічі (з 29% до 54%). А вже в листопаді-2002 Аргентина опинилася перед загрозою нового дефолту.

Але не варто лякатися і представляти, що подібна картина може повторитися в Україні, якщо справа дійде до дефолту. До кризи в Аргентині проводилася досить специфічна монетарна політика. Зокрема, курс песо був жорстко прив'язаний до долара в співвідношенні 1: 1, і вже після дефолту, коли прив'язку скасували, різко обвалився. У країні фактично відсутній центральний банк, який проводив би злагоджену фінансову політику. При цьому велика частина населення була закредитована: автомобілі і житло купувалися в основному в кредит, розраховуючи на стабільність національної валюти і заробітку.

Втім, аргентинський дефолт став не першим в регіоні - раніше, в 1994 році, свою кризу пережила Мексика. Передумовами до нього стало збройне повстання в одному з штатів Мексики в січні-1994 виступи сепаратистів і вбивство одного з кандидатів в президенти країни. В результаті Мексика стала різко втрачати привабливість для іноземних інвесторів, потік коштів від яких раніше становив істотну частину економіки.

Курс песо в один день обрушився на 27%. Пригальмувати кризу на деякий час змогло фінансове «вливання» від США, але вже в листопаді- 1994 виявилося, що Мексика не має коштів на погашення своїх короткострокових позик. Фактично оголошенню дефолту запобігла лише фінансова допомога від країн Латинської Америки, США, Європи і Японії в безпрецедентному на той момент розмірі 51,8 мільярда доларів.

В результаті кризи наполовину скоротився обсяг виробництва в будівництві і автомобілебудуванні, збанкрутували тисячі підприємств, близько 700 тисяч осіб втратили роботу. Дрібні банки опинилися на межі банкрутства - врятувало їх лише державне рефінансування.

Однак, як показала практика, мексиканська криза мала і інший ефект - позитивний.

Інша сторона

Далеко не завжди дефолт призводить до краху економіки. У тій же Мексиці він навпаки, дозволив виявити слабкі сторони: залежність від потоків валюти з-за кордону, якими центральний банк не міг керувати, прив'язка національної валюти до долара.

Але самий, мабуть, показовий приклад - це дефолт ісландських банків в 2008 році. Коли банки не змогли розраховуватися за своїми боргами, а запозичення із зовнішніх ринків стали недоступні, держава вирішила не рефінансувати банки - тим більше, що їх борги в шість разів перевищували ВВП держави. В результаті фінустанови збанкрутували, прийнявши на себе основний удар кризи - а економіка держави вистояла. Внутрішні кредити і заощадження ісландців «успадкували» нові банки, а від зовнішніх боргів ісландці відмовилися на двох поспіль референдумах.

Звичайно, це викликало нарікання: в першу чергу, з боку ісландців, які виплачують кредити в іноземній валюті - через коливання курсу їх витрати на погашення виросли. Крім того, доходи ісландців за наступний рік зменшилися в середньому на 18%. Крім того, Нідерланди та Британія, чиї громадяни втратили свої заощадження в банках Ісландії, не тільки висловили претензії, але і звернулися до міжнародного суду.

Однак в довгостроковій перспективі дефолт завдав на економіку позитивний вплив. Рівень безробіття в Ісландії за даними на 2011 рік був більш ніж удвічі нижче, ніж в сусідній Ірландії, що використовує «традиційні» методи боротьби з кризою (5,8% проти 14%), бюджетний дефіцит в 2012 році був нижче 3%, а економіка Ісландії скорочується набагато повільніше, ніж у кризових Ірландії або Греції (0,75% на рік проти 2% і 1,6% відповідно).

Вплив дефолту на банківську систему може сильно відрізнятися в залежності від того, як саме дефолт буде відбуватися. Експерти банківського ринку відзначають, що технічний дефолт може зовсім обійти банки стороною. «Може бути випадок, що українські єврооблігації не будуть погашені вчасно, хоча ризик не великий. Тоді власники українських єврооблігацій, а це тільки нерезиденти, отримають інші єврооблігації. Але що стосується українських банків, це ніяк не відіб'ється на їх роботі. Українські банки не мають права володіти єврооблігаціями», - пояснює Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

Втім, вищесказане не стосується випадків, коли банки не залишаються осторонь від процесу. Найяскравіший приклад цього - ісландська криза 2008 року, під час якої всі три найбільші банки країни збанкрутували, прийнявши на себе весь удар кризи. Для ісландців вплив банкрутств був мінімальним - всі їх вклади і кредити перебрали нові банки. Негативний ефект відчули позичальники, що отримали кредити в іноземній валюті, але його принесла девальвація національної валюти Ісландії.

Але є і більш близький українським вкладникам приклад. Так, в 1998 році в Україні дефолт не був оголошений зокрема тому, що Нацбанк «умовив» банки обміняти наявні у них держоблігації на нові, що відстрочило виплату відсотків. В результаті банкрутства фінустанов не було, але за рахунок жорсткої монетарної політики НБУ вони були сильно обмежені в коштах.

Наслідки обмеженої ліквідності банківської системи можна згадати на прикладі  кінця 2011 року , коли ставки по депозитах для фізосіб досягали 25% річних в гривні, а вкладники побоювалися появи нових проблемних банків. І якщо для вкладника привабливий відсоток ще міг переважити побоювання, то позичальникам було практично ні з чого вибирати: кредитів пропонували менше, а ставки по ним виросли.

На відміну від України, в тому ж 1998 року вже справжній дефолт відбувся в Росії - там теж не змогли розрахуватися за держоблігаціями. А оскільки основними інвесторами в ці облігації були великі банки, то деякі з них незабаром спіткало банкрутство. Банки перестали видавати депозити, що спровокувало ажіотаж серед вкладників.

Разом з тим рубль обвалився в чотири рази, відповідно, ціни на імпортні товари зросли. Експерти констатують, що в кінцевому підсумку це спричинило позитивний вплив на економіку держави - підтримало експортерів, підвищило конкурентоспроможність економіки. Однак для банків ще кілька років актуальною залишалася проблема недовіри з боку вкладників - після труднощів з поверненням депозитів в 1998-му люди закономірно боялися знову довіряти заощадження фінустановам.

А що в Україні?

Експерти банківського ринку відзначають, що при самому песимістичному сценарії розвитку ситуації банківська система може сильно постраждати. «За найгіршим сценарієм суверенний дефолт буде провокувати ланцюгову реакцію в економіці, яка закінчиться кризою ліквідності в банківській системі, відтоком депозитів, подорожчанням ресурсів, новою хвилею збільшення проблемних кредитів і неповернення боргів, і в кінцевому підсумку банкрутством багатьох банків», - розповідає Тантелі Ратувухері, експерт  UniCredit Bank .

Разом з тим, ймовірність такого сценарію експерти вважають мінімальною. «Упевнений, що завдяки злагодженим діям регулятора і банків ми зможемо уникнути песимістичного варіанту розвитку ситуації», - коментує Анджей Олейник, директор з продажу та маркетингу  Platinum Bank .

Одночасно з цим експерти констатують, що дефолт може надати і позитивний вплив на банківську систему. Зокрема, підвищити якість управління ризиками і «відсіяти» кон'юнктурних і спекулятивних учасників ринку. «При сприятливому збігу обставин, виходячи з ситуації дефолту, банки виявляться з поліпшеним станом управління, перш за все управління ризиками, консолідованими, з поліпшеним бізнес-фокусом. При цьому все ще довго доведеться підчищати активи, працювати над їх якістю», - пояснює Тантелі Ратувухері.

Думка

Анджей Олійник, директор з продажу та маркетингу  Platinum Bank

Зараз настає час змін, що призводить до певної нестабільності, яка створює величезний тиск на фінансову систему нашої країни. Ми говоримо глобально, саме тому дуже складно робити які-небудь прогнози. Оскільки основою будь-якої стабільної і сильної демократичної країни є здорова фінансова система, то її стабільність дуже важлива для всіх. Це фундамент, який забезпечує «кровоносну систему» ​​економіки. Це серце, яке дає людям можливість робити покупки, компаніям розвиватися, підприємцям створювати нові робочі місця.

На сьогоднішній день дуже багато факторів впливають на цю систему, як позитивно, так і негативно. Наприклад, зараз дуже багато передумов для шахрайських дій, які необхідно запобігти. Тому важливо, що кожен гравець фінансової сфери може зробити свій внесок у те, щоб стабілізувати ситуацію. Вірю, що при активній підтримці і спільній роботі ситуація швидко стабілізується.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру

Що значить позитивний вплив дефолту? Це придумали ряд американських теоретиків-економістів, що з теоретичної точки зору дефолт може мати позитивний ефект. Але це швидше просто розмови вчених, ніж практика. Після дефолту 1998 року українські ОВДП нерезиденти почали купувати тільки в 2002 році, а до цього боялися їх купувати через дефолт. Немає такого поняття як оптимістичний сценарій. Якщо навіть дуже оперативно заміняти одні єврооблігації на інші, це буде просто позитивний сигнал для інвесторів, що Україна швидко вирішує свої проблеми.

Тантелі Ратувухері, експерт  UniCredit Bank

Дефолт може прискорити початок реформування банківської системи, сприяти деякому очищенню системи від кон'юнктурних і спекулятивних гравців, а також консолідацію системи в цілому.

П'ять фактів про дефолт України 

Україну так довго лякали дефолтом, що його наступ пройшов майже непоміченим. При цьому виявилося, що дефолт в теорії і дефолт на практиці надто різняться для того, щоб можна було судити про наслідки заздалегідь. Тому багато моментів, з якими тепер зіткнеться країна, експерти в свій час не передбачили. Що приніс вересневий дефолт країні і українцям?

Факт перший. Дефолт був оголошений «за власним бажанням»

З самого початку 2015 року над Україною висіла загроза дефолту - всі чекали, що він настане, майже кожен раз, як підходила дата чергової виплати за боргом держави. Однак в потрібний час Україну весь час рятували чергові транші кредиту від МВФ.

Проте, в березні-2015 міністр фінансів оголосила, що країні не вистачить коштів для обслуговування боргів на умовах, прийнятих раніше, тому вона має намір домовлятися про реструктуризацію боргу. Цю заяву і можна вважати початком процесу дефолту. Технічно ж він настав 22 вересня, коли Кабмін встановив мораторій на виплати 500 мільйонів доларів за облігаціями державної позики 2010 року, які повинні були погасити на наступний день. Незважаючи на те, що Україна вже домовилася з комітетом найбільших кредиторів про реструктуризацію боргу на загальну суму 18 мільярдів доларів, те, що сталося все одно вважається дефолтом.

Оголошений урядом мораторій діяв до 1 грудня 2015 року, відповідно, він поширюється на виплату доходу або погашення семи випусків єврооблігацій і двох випусків Finipro ( «Фінансування інфраструктурних проектів» під Євро-2012).

Факт другий. Реструктуризація дає лише тимчасову відстрочку

Згідно з умовами реструктуризації, Україна почала виплачувати борг за новими облігаціями в 2019-2027 роках замість 2015-2023 рр., передбачених старими облігаціями. До того ж, за боргом надана знижка в 20% або 3,6 мільярда доларів. Сумарні процентні витрати за облігаціями також будуть нижче - більш ніж на 5 мільярдів. Очікується, що реструктуризацію закінчать у листопаді.

Втім, основна вигода угоди полягає у відстроченні погашення боргу - часу, коли країна зможе зробити ривок, який суттєво покращить її становище. При цьому навантаження з погашення зовнішнього боргу країни в довгостроковій перспективі - досить значне.

Факт третій. Деякі кредитори заявили про відмову

Перша проблема, яка виникла в України у зв'язку з реструктуризацією, - заява групи власників єврооблігацій, термін погашення яких закінчується в 2015 році. Ці кредитори зажадали перегляду умов реструктуризації і заявили про те, що можуть оскаржити всі угоди, так як їх частка перевищує 25%. На щастя, цього можна не побоюватися з двох причин: у разі тяжби реструктуризацію можна провести окремо по всіх випусках, крім спірного, а повне скасування угоди не вигідне навіть самим кредиторам що сперечаються. По суті, їх заяви - всього лише суперечка з наміром домогтися більшої частки цінних паперів з погашенням в 2019 році.

Друга проблема серйозніша. Йдеться про російську позику в 3 мільярди доларів - РФ вже заявила, що не згодна на реструктуризацію, і звернеться з вимогою погашення боргу до ради директорів Міжнародного валютного фонду. Оскільки операцію з реструктуризації боргів погодили з МВФ, можна очікувати, що він стане на бік України, після чого РФ, ймовірно, звернеться до суду.

Правда, Росія може вимагати дострокового погашення українського боргу - оскільки договором по емісії передбачено таке її право в разі, якщо співвідношення державного боргу України до ВВП перевищить 60% (сьогодні воно становить майже 123%). Але оскільки на початку 2015 року, коли зазначений поріг був перевищений, РФ не поставила вимогу про дострокове погашення, ймовірність того, що вона зробить це сьогодні, невисока.

І головне - за законом, Україна не може запропонувати кредиторам кращі умови, ніж іншим: реструктуризовані борги - в пріоритеті. Тому повертати три мільярди за рамками реструктуризації Україна не буде.

Факт четвертий. Україні знизять рейтинг

Один з прямих наслідків дефолту країни - закриття зовнішніх ринків запозичення капіталу, міжнародні агентства присвоять Україні дефолтний рейтинг. Так, агентство S & P вже знизило рейтинг України з рівня "СС" до "SD", вибіркового дефолту (коли емітент відмовляється від виплат за деякими зобов'язаннями).

Зниження рейтингів не повинно вплинути ні на процес реструктуризації боргу, ні навіть на можливість країни займати на зовнішньому ринку. По-перше, після реструктуризації рейтинг України, ймовірно, підвищиться. Експерти вважають, що в кращому випадку це може статися найближчої весни або протягом двох років після успішного завершення процедури.

По-друге, найближчий випуск євробондів буде гарантований США, а крім того, головні кредитори країни сьогодні - Всесвітній банк, МВФ, деякі уряди. Тому рівень рейтингу ніяк не вплине на можливість України отримати фінансування. А на ринок капіталу для запозичення фінансування через облігації країна і так не може вийти - в основному, через війну. Коли цей фактор втратить свою актуальність, і Україна повернеться на ринок капіталу - тоді їй і знадобиться підвищення рейтингу міжнародних агентств. До цього часу, він не важливий.

До слова, сумлінне погашення Україною боргу під час гострої економічної кризи і військових подій вже зіграло свою роль в репутації країни.

Факт п'ятий. Дефолт позитивно вплине на курс гривні

Як би несподівано це не звучало, але в короткостроковій перспективі технічний дефолт країни позитивно позначиться на утриманні курсу гривні. «З точки зору валютного ринку припинення виплат по боргах держави є навіть позитивною подією. Наприклад, у вересні з потреб в погашенні і обслуговуванні державного боргу викреслюється 0,6 млрд. доларів, в жовтні - ще 0,8 млрд. доларів. Це знижує тиск на платіжний баланс і дозволяє Національному банку і далі нарощувати золотовалютні резерви», - пояснює Олексій Блінов головний економіст  Альфа-Банк Україна .

Зростання золотовалютних резервів, яке забезпечив технічний дефолт, сьогодні дуже потрібне країні. А стабільна гривня важлива для того, щоб боргове навантаження для країни не росло. Справа в тому, що зовнішній борг держави вимірюється в доларах, а український ВВП - в гривні. Виходить, що девальвація збільшує борг України по відношенню до ВВП, пропорційно падінню національної валюти. Якщо курс гривні падає в два рази, то співвідношення державного боргу країни до ВВП зростає в два рази. І це ще неповний перелік причин, за якими утримання курсу нацвалюти особливо важливо.

Думка

Олексій Блінов, головний економіст Альфа-Банку Україна 

C точки зору економічної ситуації всередині України дефолт за зовнішніми боргами не принесе ніяких негативних наслідків. Адже даний дефолт не є чимось несподіваним, український і світовий фінансові ринки готувалися до нього більше ніж півроку, так як про реструктуризацію боргу було оголошено ще в на початку 2015 року за затвердження нової програми EFF для України. 

Дефолт на благо: що хорошого в гіпотетичній невиплаті боргів України

В експертному середовищі немає однозначної думки щодо наслідків можливого дефолту: одні лякають українців видачею продуктів за талонами, інші - мають надію на підвищення пенсій і фінансову підтримку бізнесу. Проте, оптимістів більше. Що хорошого може принести можливий дефолт?

Передісторія

Фінансові експерти вважають, що розмови в уряді про можливий дефолт - це послання кредиторам, до якого вдаються з метою реструктуризації заборгованості держави таким чином, щоб Україна могла її обслуговувати. Мовляв, погодьтеся на меншу прибутковість, щоб не довелося втрачати весь вкладений капітал. При цьому мова йде не про МВФ, і не про міжнародні фінансові організації, так як їхні кошти доведеться повертати в повному обсязі і вчасно. Мова про кошти, надані Україні приватними кредиторами.

Борг України сьогодні великий: 53,72 мільярдів доларів (за даними на 1.01.2021 р), або 37% від ВВП за 2020 рік. Щоб зрозуміти, наскільки ця цифра значна, досить згадати економічне правило: зовнішній борг країни не повинен перевищувати 30% ВВП (існувати успішно з відступом від цих правил можуть лише найсильніші держави світу). Приватні кредитори позичили Україні 69,9 мільярдів доларів. 

Гірше нікуди

Дефолт, як правило, виникає у тих країн, які витрачають більше, ніж заробляють, і при цьому переживають кризу, через яку не можуть повернути борг. Через те, що дефолт відбувається в розпал складного для країни періоду, практично неможливо визначити, які негативні наслідки пов'язані з кризою, а які - з невиплатою державою боргу.

Досвід інших країн показує: за дефолтом слідує падіння курсу національної валюти, ВВП, фінансова криза (в тому числі банківська), зростання безробіття, втеча інвесторів і втрата міжнародного ринку капіталу в цілому. Все це протягом останнього року українці пережили і без дефолту - в рамках кризи, ускладненої війною і втратою частини країни.

Це одна з причин, через яку експерти вважають: на українських громадянах дефолт практично не відіб'ється. Ця точка зору виглядає досить переконливо. «З основних ризиків технічного дефолту - обмеження доступу до зовнішніх ринків, а, відповідно, і наповнення держбюджету за рахунок зовнішніх джерел. Але з огляду на, що останнім часом зовнішні ринки і так обмежені, для України - це не настільки критично», - пояснює Сергій Волков, заступник голови правління  Банку Кредит Дніпро .

Для того щоб інвестори прийшли в країну, необхідно провести ряд реформ, істотно зменшити рівень корупції, зняти велику кількість обмежень для бізнесу і констатувати початок відновлення економіки.

Нові цілі

Разом з тим, призупинення виплат боргу дає можливість країні направити ресурси на підтримку економіки і проведення реформ. «При дефолті буде скорочене навантаження на бюджет, і є шанс спрямувати частину коштів на вирішення соціальних проблем: підняти пенсії, наприклад. Можна частину коштів направити на створення нових виробництв (бажано з виробництва товарів, які зараз надходять по імпорту), створивши в перспективі нові робочі місця і додаткові надходження в бюджет і пенсійний фонд. Таким чином, народ трохи заспокоїться, і буде частково повернуто довіру до Уряду», - рекомендує Валентин Меняйло, радник голови правління банку  Конкорд.

Крім цього, «звільнені» кошти золотовалютних резервів держава може направити і на підтримку гривні. Це допоможе погасити паніку населення, якщо вона виникне через оголошення дефолту, як попереджають аналітики.

Але найпозитивніше, за словами експертів, те, що дефолт може допомогти знизити борговий тягар країни. І мова тут навіть не про повне списання боргу, а про часткові поступки кредиторів - у разі, якщо мова піде про технічний дефолт, коли країна тимчасово не може виконати умови позики, але в майбутньому зможе це зробити. «Існує поширена думка про те, що у важкій фінансово-економічної ситуації, в якій знаходиться наша країна, технічний дефолт - не найгірший вихід, а можливість для серйозних поступок з боку міжнародних кредиторів щодо пом'якшення умов погашення боргу», - зазначає Сергій Волков.

Ложка песимізму

Не всі експерти вважають, що в разі дефолту ситуація буде розвиватися за оптимістичним сценарієм. На думку противників такої точки зору, розраховувати на те, що відмова від виплат зможе поліпшити кризову ситуацію - марно. «Позитивних наслідків при оголошенні дефолту у пересічних українців не буде. Двигуном всіх реформ в ринковій економіці є фінанси. У світовій практиці саме міжнародний капітал є двигуном основних реформ. Тому кожна держава зацікавлено в довгих і дешевих грошах. А якщо буде недолік фінансових ресурсів, то не розвиватиметься бізнес, не буде зростання ВВП, відповідно про які плюси тоді ми зможемо говорити? Дефолт - це і теоретично, і практично погано », - каже Арсен Ісмаїлов, радник голови правління банку  «Глобус».

І практично всі експерти - прихильники як негативного впливу дефолту на життя країни, так і позитивного, - визнають, що після невиплати державного боргу країна може виходити з кризи довше, ніж в разі повернення боргів в строк. «Поганих змін не буде. Буде тривала відсутність хороших змін», - вважають вони.





Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Горячие предложения

UniGroup

Кредит под залог недвижимости. Срочный выкуп недвижимости

Сумма от 30 000 до 50 000 000 грн. (в любой валюте).

Срок от 1 месяца до 10 лет.

100 л. топлива в подарок каждому клиенту.

Территория Киев, Киевская область до 35 км, Одесса, Харьков, Днепр, Львов, Полтава, Житомир, Ивано–Франковск, Черкассы, Черновцы, Чернигов, Сумы.

RwS bank

Депозит для фізичних осіб «Stability»

Отримуйте максимальний дохід від валютних накопичень

Ставка у валюті, % річних - до 4%

Сума - від 100 євро / долар

Максимальна сума - без обмежень

Депозитний вклад захищено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

Агропросперіс Банк

Ощадна картка від Агропросперіс Банку

Ощадна картка зручніше вкладу!

Від 5% до 7% на щоденні залишки за рахунком

Оплати в один дотик з технологією payWave

Знімайте та поповнюйте на будь-які суми

Безкоштовне поповнення та будь-які безготівкові розрахунки

Без плати за обслуговування

Ліцензія НБУ №241 від 16.02.2016

Корисні статті з даної тематики