Множення раціональних чисел
Вивчаючи множення раціональних чисел, варто розглянути два основні правила: множення раціональних чисел з різними знаками та з однаковими.
Множення раціональних чисел з різними знаками
Добутком двох раціональних чисел з різними знаками є від’ємне число, модуль якого дорівнює добутку модулів множників.
Це означає, щоб помножити два раціональні числа з різними знаками, треба перемножити їх модулі і перед добутком поставити знак мінус.
Приклади:
–2,5 ⋅ 3 = –(|–2,5| ⋅ |3|) = – (2,5 ⋅ 3) = –7,5
4,4 ⋅ (-0,5) = –(|4,4| ⋅ |-0,5|) = - (4,4 ⋅ 0,5) = -2,2
Множення раціональних чисел з однаковими знаками
Добутком двох раціональних чисел з однаковими знаками є додатне число, модуль якого є добутком модулів множників.
Відповідно, щоб помножити два від’ємні або два додатні раціональні числа, достатньо перемножити їх модулі.
Приклади:
–2,5 ⋅ –3 = |–2,5| ⋅ |–3| = 2,5 ⋅ 3 = 7,5
2,5 ⋅ 3 = |2,5| ⋅ |3| = 2,5 ⋅ 3 = 7,5
Множення на 0, 1, -1
Якщо хоча б один з множників дорівнює нулю, то добуток також дорівнюватиме нулю:
а ⋅ 0 = 0 ⋅ а = а, де а – будь-яке раціональне число
Якщо один із множників дорівнює 1, то добуток дорівнює другому множнику.
а ⋅ 1 = 1 ⋅ а = а, де а – будь-яке раціональне число
Якщо один із множників дорівнює -1, то добуток дорівнює числу, протилежному другому множнику.
а ⋅ (-1) = (-1) ⋅ а = -а, де а – будь-яке раціональне число
Наприклад,
6,2 ⋅ 0 = 0
6,2 ⋅ 1 = 6,2
6,2 ⋅ (-1) = -6,2
Множення декількох раціональних чисел
При множенні декількох раціональних чисел добуток буде додатним числом, якщо кількість від’ємних множників – парне число, а модуль добутку дорівнюватиме добутку модулів всіх множників.
Приклад
–3,5 ⋅ 2 ⋅ (–1,5) ⋅ (–2,5) ⋅ (–4) ⋅ 5,3 ⋅ 10 > 0 – добуток буде додатним числом, оскільки у виразі 4 від’ємних множників (парне число)
При множенні декількох раціональних чисел добуток буде від’ємним числом, якщо кількість від’ємних множників – непарне число, а модуль добутку дорівнюватиме добутку модулів всіх множників.
Приклад
–6,8 ⋅ (–5,4) ⋅ (–0,9) ⋅ (–1,5) ⋅ 8,5 ⋅ 10 ⋅ (–6,9) < 0 – добуток буде від’ємним числом, оскільки у виразі 5 від’ємних множників (непарне число)
Властивості множення раціональних чисел
Аналогічно до властивостей множення натуральних чисел, при множенні раціональних чисел користуються розподільною, переставною і сполучною властивостями. Коротко нагадаємо кожну з них:
Переставна властивість:
Від перестановки множників-раціональних чисел значення добутку не зміниться;
![]()
Сполучна властивість множення раціональних чисел:
Щоб добуток двох чисел помножити на третє раціональне число, можна перше число помножити на добуток другого і третього чисел.
![]()
Розподільна властивість:
При множенні раціонального числа на суму чисел треба кожний доданок помножити на це число і результати додати.
![]()
Приклади. Знайти значення виразів, використовуючи властивості множення раціональних чисел
100 ⋅ (–0,2 + 0,02 – 0,002) = 100 ⋅ (-0,2) + 100 ⋅ 0,02 – 100 ⋅ 0,002 = -20 + 2 - 0,2 = -18,2
(5/8 + 3) ⋅ (–8) = 5/8 ⋅ (-8) + 3 ⋅ (-8) = -5 + (-24) = -29

Знайдіть добуток різниці і суми раціональних чисел: 1,4 і 0,6:
(1,4 – 0,6) ⋅ (1,4 + 0,6) = 0,8 ⋅ 2 = 1,6
Ділення раціональних чисел
Ділення двох від’ємних раціональних чисел та двох чисел із різними знаками має той же зміст, що й ділення додатних чисел: за даним добутком і одним із множників за допомогою ділення визначають другій множник.
Перевіримо дане твердження на прикладі:
Оскільки (–2,6) ⋅ 4,9 = –12,74, то
–12,74 : (–2,6) = 4,9 і
–12,74 : 4,9 = –2,6
У рівності –12,74 : (–2,6) = 4,9 діленим є -12,74, число -2,6 – дільник, а 4,9 – частка.
Обчислимо модулі чисел, які є компонентами при діленні:
|-12,74| = 12,74
|-2,6|= 2,6
|4,9|= 4,9
Можемо зробити висновок, що для того, щоб знайти модуль частки, треба модуль діленого поділити на модуль дільника. Якщо ділене і дільник від’ємні або мають однакові знаки, то в частці отримаємо додатне число.
Отже, щоб знайти частку двох від’ємних раціональних чисел, треба поділити модулі цих чисел.
Щоб знайти частку раціональних чисел з різними знаками, треба поділити модуль діленого на модуль дільника і перед отриманою часткою поставити знак мінус.
Наприклад, –12,4 : 6,2 = –(|–12,4| : |6,2|) = –(12,4 : 6,2) = –2
Особливі випадки ділення раціональних чисел:

Приклади:
|–7,5| : |–2,5|= 7,5 : 2,5 = 3
(–4,2 + 0,8) : 0,4 = -3,6 : 0,4 = -9
–3,2 : 0,8 + 1,6 = -4 + 1,6 = -2,4
(1,3 – 2,8) : (–1,5) = -1,5 : (-1,5) = 1
Інші уроки з теми:
Урок 1. Цілі числа: додатні, від'ємні, протилежні. Координатна пряма і промінь
Урок 2. Модуль або абсолютна величина числа. Властивості і приклади
Урок 3. Додавання і віднімання цілих чисел. Розкриття дужок
Урок 4. Множення і ділення цілих від’ємних і додатних чисел
Урок 5. Обчислення величини виразів, які стоять під знаком модуля
Урок 6. Властивості степенів з натуральним показником. Формули і дії зі степенями
Урок 7. Властивості степеня з цілим від'ємним показником. Спрощення виразів зі степенями
Урок 8. Стандартний вигляд числа: приклади запису
Урок 9. Раціональні числа. Порівняння раціональних чисел, модуль
Урок 10. Додавання і віднімання раціональних чисел. Правила, властивості, приклади
Урок 12. Нескінченні періодичні десяткові дроби. Перетворення у звичайні дроби
Урок 13. Степінь раціонального числа. Піднесення дробу до степеня