Що таке діаграма?
В різних сферах, вирішуючи різноманітні практичні завдання, виникає необхідність у порівнянні предметів, величин. Для порівняння предметів, в першу чергу, варто виміряти їх, відобразити результат виміру числом. Завдяки графічному відображенню даних можна швидко порівняти їх, оцінивши співвідношення декількох величин. Графічні зображення краще сприймаються і запам’ятовуються людьми. Для зображення числових даних використовують діаграми.
Графічне зображення величин за допомогою точок, ліній, фігур різної форми і кольору, а також з використанням допоміжних елементів (осей координат, умовних позначень, заголовків і т. д.) – називається діаграмою.
Щоб побудувати діаграму використовують декартову (прямокутну) систему координат, яка утворюється шляхом перетину двох взаємно перпендикулярних прямих в одній точці.
Види діаграм
Найчастіше використовують гістограми – стовпчасті і лінійні діаграми.
Стовпчасті діаграми
Стовпчаста (стовпчикова) діаграма – це графічне зображення згрупованих величин у вигляді прямокутних стовпців (вертикальних або горизонтальних прямокутників), довжини яких пропорційні значенням, які вони представляють. Відповідно всі стовпчики мають однакові одиниці виміру.
Для побудови стовпчастої діаграми можна обрати будь-яку ширину стовпчика і відстань між цими стовпчиками, проте всі стовпчики на діаграмі повинні мати однакову ширину і бути на однаковій відстані один від одного. Довжина стовпчиків може відрізнятись і повинна відповідати вихідним даним.
Приклад
На стоянці припарковано 90 транспортних засобів – 15 вантажних, 45 легкових і 30 мотоциклів. Зобразіть кількісне значення кожного виду транспорту у вигляді стовпчастої діаграми.
Оскільки мова йде про 3 види транспортних засобів, то на діаграмі буде зображено 3 стовпці. Вибираємо одиницю виміру кожного стовпчика – мм. Відповідно висота першого стовпчика буде 15 мм, що відповідає кількості вантажних авто, висота другого стовпчика – 45 мм (легкові машини), а третього – 30 мм (мотоцикли).
Діаграма кількості транспортних засобів на стоянці

Лінійні діаграми
Одним із різновидів стовпчастих діаграм є лінійні діаграми. Лінійна діаграма відрізняється від стовпчастої тим, що замість стовпчиків зображують лінії (вертикальні або горизонтальні відрізки).
Приклад
В таблиці вказані дані щодо кількості часу, яку витрачають діти на дорогу з дому до гуртка з шахів.

Якщо на горизонтальній осі написати імена дітей, а на вертикальній – час, який кожна дитина витрачає на дорогу до шахового гуртка, то отримаємо таку стовпчасту діаграму:

А тепер замість стовпчиків на діаграмі намалюємо відрізки і отримаємо лінійну діаграму.

Завдяки діаграмі легко аналізувати дані. Ми бачимо, що найбільше часу на дорогу з дому до гуртка витрачає Ігор (30 хвилин), а найменше – Таня (10 хвилин).
Кругові або секторні діаграми
Не менш поширеними є кругові, або як їх ще називають, секторні діаграми. Кругові діаграми використовують для графічного зображення окремих частин, які в сукупності становлять певну цілу величину. Зображають таку діаграму у формі кола, який поділений на сегменти (сектори). Площа кожної частини круга (сектора) відповідає певній величині, що зображують.
Приклад
У класі навчається 20 дітей. 5 учнів відвідують гурток з шахів, 10 учнів – гурток з карате, 4 учні – баскетбольний гурток, 1 учень – басейн.
Щоб побудувати кругову діаграму, обчислимо відвідуваність гуртків дітьми у процентному відношенні (можна користуватись калькулятором відсоткового відношення чисел):
- Шахи – 25%
- Карате – 50%
- Баскетбол – 20%
- Басейн – 5%
Відповідно, весь круг – це 100%.
Зобразимо дані на круговій діаграмі:

Інші уроки з теми:
Урок 1. Координатна площина. Довжина і середина відрізка
Урок 3. Графіки залежностей між величинами
Урок 4. Множини, їх перетин та об’єднання. Відкриті і закриті проміжки
Урок 5. Що таке функція? Аргумент функції
Урок 6. Аналітичній спосіб задання функції
Урок 7. Табличний спосіб задання функції
Урок 8. Графічний спосіб задання функції. Побудова графіка функції
Урок 9. Як знайти область визначення та область значень функції
Урок 10. Нулі функції та проміжки знакосталості
Урок 11. Зростання і спадання функції. Проміжки монотонності