про твої фінанси

Валютна виручка підприємств

Валютна виручка юридичної особи: особливості отримання підприємствами виручки в іноземній валюті.

Путівник за статтею

  1. Базові законодавчі нюанси
  2. Робота експортера з банком: документи
  3. Оподаткування валютної виручки: основні властивості
  4. Купівля-продаж валют на міжбанку: тарифи
  5. Закон про валюту. Валютна лібералізація
Відео путівник
Валютна виручка підприємств

Валютна виручка підприємств

Базові законодавчі нюанси

З чого почати «підступи» до розрахунково-касової і, попутно, податково-звітної складових зовнішньоекономічної діяльності починаючому експортеру?Безумовно, з вивчення законодавства з цього приводу.Йдеться про цілий пакет нормативних актів, головними з яких є:

  • Закон про валюту і валютні операції;
  • Інструкція НБУ про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах;
  • Статті 153 та 187 Податкового Кодексу.

Першим з базових практичних пунктів в цих нормативах відзначимо право клієнта відкривати рахунки для зарахування на них іноземної валюти контрагентами-нерезидентами в іноземній валюті «в будь-яких банках за власним вибором». Однак на ділі вибирати треба тільки з тих українських банків, які мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, а також здійснюють валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

Питати менеджера банку про наявність «валютної» ліцензії не обов'язково - досить довідатися про можливості відкривати рахунки в інвалютах, а також про можливості банку проводити валютно-обмінні операції на міжбанківському ринку для компаній-клієнтів.

Другим базовим приписом є той факт, що зарахування коштів, відправлених на рахунок в українському банку, відбувається в інвалюті нерезидента-відправника, а не в будь-якій іншій валюті. При цьому проведення іноземного інвестування в Україну в грошовій формі дозволяється здійснювати в гривні та іноземній валюті виключно першої групи класифікатора іноземних валют. У затвердженому Нацбанком класифікаторі інвалют першу групу складають (крім металів) 24 грошові системи, серед яких: євро, фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські ієни, долари США, Канади, Австралії, крони Швеції, Норвегії, Данії та Ісландії та інші.

Іноземну валюту другої чи третьої групи класифікатора уповноваженому банку забороняється зараховувати. У таких випадках кошти повертаються на рахунок банку, з якого вони надійшли ( Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, постанова правління НБУ від 10.08.2005 р №280, пункт 1.3 Положення).

Третім суттєвим аспектом - досить широко відомим і неекспортерам - є «правило року»: вимога зараховувати інвалютну виручку «не пізніше 365 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації - ВМД) продукції, що експортується.А в разі експорту робіт або послуг, або прав інтелектуальної власності - 365 днів з моменту підписання акту або іншого документа, що підтверджує виконання робіт або надання послуг, або експорт прав інтелектуальної власності. До речі, з лютого 2019 року встановлено послаблення контролю за експортними / імпортними операціями. Тепер операції сума яких становить не більше ніж 150 000 гривень не підлягає валютному контролю, а отже на них не поширюється термін в 365 днів.

Нарешті, четвертою істотною властивістю будь-яких банків є той факт, що вони служать державі серйозним контролюючим органом, перевіряють законність будь-яких операцій надходження інвалюти на рахунки і навіть власне експортних операцій - для чого мають право вимагати від експортера відповідні документи.Більш того, банки перевіряють істинність цих документів шляхом запитів з відповідних реєстрів - перш за все, митних.

До речі, банк знімає операції з валютного контролю тільки після зарахування виручки.Але і після цього всі валютні операції підлягають реєстрації банками в спеціальних журналах;їх термін зберігання становить десять років.

До контрольної функції банків за експортними операціями належать такі вкрай важливі для експортерів дії:

  • Банк обов'язково відсилає до податкового органу за місцем реєстрації резидентів до десятого числа місяця, наступного за звітним, повідомлення про проведення експортної операції (з обов'язковим зазначенням таких реквізитів резидентів: повне найменування, код ЄДРПОУ та місцезнаходження юридичної особи);
  • Якщо клієнт не подав банку документи, потрібні останньому для з'ясування стану розрахунків за експортною операцією - банк обов'язково повідомляє про це податковий орган;
  • Якщо банк визначить, що в реєстрах вантажних митних декларацій немає інформації про цю операцію - банк обов'язково повідомляє про це податковий орган (стосується тільки експорту резидентом продукції, на яку згідно із українським законодавством оформляється ВМД);
  • Якщо в платіжному дорученні іноземного банку немає посилань на договір, на виконання якого відправлені кошти - то український банк вимагає письмове пояснення від резидента або нерезидента-контрагента щодо віднесення цих коштів до конкретного експортного договору.До отримання співвіднесення платежу з конкретним перевіреним банком експортним договором зарахування інвалюти на рахунок української компанії неможливо.

Наслідком тісного інформаційного спілкування банку і податківців з приводу експортних операцій є штрафи за порушення піврічних термінів, що накладаються місцевим податковим органом - який перед тим ще й від себе проведе документальну перевірку.

А саме, законодавством передбачена «пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у гривні за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) », - зазначає адвокат Юлія Божко, партнер юридичної компанії «Закон Перемоги».

Зрозуміло, пеня не сплачується у разі, коли в несплаті поставки винен іноземний контрагент - і до того ж українська компанія звернулася з позовом в міжнародну арбітражну комісію або іноземний / міжнародний суд про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла.

Але «якщо суд відмовить у позові повністю або частково, припинить (закриє) провадження у справі, залишить позов без розгляду - тоді зазначені терміни поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни були зупинені» , - попереджає Юлія Божко.

Також відлік 365 днів призупиняється «на весь період дії форс-мажорних обставин, підтверджених відповідною довідкою Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору - і поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин», - уточнює партнер ЮФ «Закон Перемоги ».

Наостанок згадаємо, що будь-яких обмежень за обсягами виручки або країні походження коштів законодавство не встановлює.Набагато більшому контролю підлягають операції, пов'язані з перерахуванням валюти за кордон.

Робота експортера з банком: документи

Які дії в банку необхідно вжити експортеру-початківцю, котрий готується до надходжень інвалютної виручки?Експортер-новачок повинен чітко визначитися, в якому банку буде обслуговуватися, і відкрити в ньому валютний рахунок.Взяти реквізити обслуговуючого банку і вказати їх в договорі.Заздалегідь, до надходження валюти, всі документи, що стосуються надходження валютних коштів, передати в банк.

Банк для підтвердження походження інвалютної виручки запитує такі документи:

  • копія експортного контракту;
  • копія оформленої вантажної митної декларації (ВМД) або копія акту виконаних робіт або послуг.

При цьому перший з двох зазначених документів банкіри рекомендують подавати банку не в 365-денний проміжок після оформлення другого документа - а набагато раніше, ще на етапі планування операції, навіть до підписання зовнішньоекономічних контрактів.Це варто робити в якості своєрідної юридичної експертизи: щоб співробітник банку міг своєчасно виявити невідповідність пунктів документа до чинного законодавства України.

Копії документів, які подаються резидентом в банки, засвідчуються власноручно підписом резидента або уповноваженої ним особи та відбитком його печатки.

Банки мають право вимагати від резидентів перекладу українською мовою договорів з нерезидентами, які укладені іноземною мовою.А також і інших документів, які необхідні для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними операціями.Переклад засвідчується підписом особи, яка його здійснила;справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально.

Не перекладаються на українську мову зовнішньоекономічні контракти, складені російською мовою, а також текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.Не перекладаються на українську мову і документи, складені іноземною мовою, за умови, що вони відрізняються лише цифровою інформацією та / або даними щодо конкретних фізичних осіб (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання) або юридичних осіб (найменування, місцезнаходження) від зразка, що вже раніше перекладено з іноземної мови.

У разі надання за кордон нетоварних цінностей, якщо загальна вартість робіт або послуг (крім фінансових, туристичних, транспортних та комунікаційних послуг при наявності ліцензії на такі) за договором перевищує 100 тисяч євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті - підприємство повинно мати акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків.

Такий акт засвідчує відповідність цін на послуги, які є предметом договору - кон'юнктурі ринку.У разі письмової відмови Державного інформаційно-аналітичного центру в проведенні цінової експертизи - здійснення операцій дозволяється тільки при наявності дозволу Національного Банку.

При використанні українським постачальником іноземного фінансування, випереджаючого оплату поставки дебіторами (міжнародний факторинг, форфейтинг, позики іншого роду за кордоном) - кожен такий договір підлягає обов'язковій спеціальній реєстрації в Інформаційній системі Нацбанку "Кредитні договори з нерезидентами", здійсненої до фактичного отримання кредиту. Без такої реєстрації кредитна транзакція з-за кордону на рахунок в українському банку буде заблокована. Здійснює реєстрацію кредитної операції ваш обслуговуючий банк.

Оподаткування валютної виручки: основні властивості

Суми валютної виручки включаються в загальну базу оподаткування експортера.При цьому Податковий Кодекс так визначає дату виникнення зобов'язань з постачання товарів / послуг - діє «правило першої події» (п.187.1):

  • дата надходження коштів від покупця
  • дата оформлення митної декларації.

Доходи в іноземній валюті в частині їх вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в гривні за офіційним курсом, що діяв на дату визнання таких доходів, а в частині раніше отриманої оплати - за курсом, який діяв на дату її отримання.«При цьому позитивне значення курсових різниць вважається прибутком і враховується в складі доходів платника податку, а від'ємне значення курсових різниць враховується у складі витрат платника податку», - уточнює партнер ЮФ «Закон Перемоги».

Що стосується оподаткування експортних операцій податком на додану вартість, то експорт товарів, підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства, обкладається ПДВ за нульовою ставкою.А ось з експорту послуг дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ обчислюється за «правилом першої події».

Купівля-продаж валют на міжбанку: тарифи

Щоб дізнатися актуальні тарифи банків з купівлі або продажу валюти на міжбанку, замовляйте наш огляд «Огляд тарифів по покупці і продажу валюти в банках України»

Читайте також:

Усі статті розділу

Терміново потрібні гроші?