Що таке антікафе
Кожен, хто шукає в рунеті або уанеті інформацію про кафе формату «вільний простір», з листопада 2014 року знаходить статтю Вікіпедії Антікафе . При всіх її словникових достоїнствах, є у статті і мікро-недолік: розділ «історія» цієї статті повідомляє, що батьківщиною антікафе як бізнес-ідеї є Росія, роком появи - 2010 рік (а роком виникнення назви «антікафе» - 2012), основним регіоном поширення цього бізнес-формату на сьогодні є країни СНД.
Насправді клуби з погодинною (щохвилинною) оплатою та такі, де пропонується безкоштовно харчуватися і використовувати предмети для дозвілля «всередині» цієї плати існують багато століть і на Заході, і на Сході, і навіть в Російській імперії. Власне, спочатку слово club (наприклад, Англійський Клуб в Москві з 1770-го року) і означало досуговий заклад, хоч і з абонентською платою для постійних членів, а й із вхідними квитками (по суті, на кілька годин) для тих, хто рідко заходять, або іногородніх позаклубних відвідувачів - охочих в компанії з приємними людьми не тільки пообідати, але і почитати газети, журнали, книги, зіграти партію-другу за ломберним столиком і так далі. Багато літературних кафе і арт-кафе, зокрема, в Парижі є бібліотеками-кав'ярнями з погодинною оплатою теж ось уже кілька століть.
Інша справа, що на Заході і Близькому Сході даний формат просто не потребує особливих визначень - з огляду на як відсутність жорсткого контролю держави за бізнесом з громадського харчування, так і занадто меншовартості витрат на каву-тістечка щодо доходів людини в місяць. Там і державі, і відвідувачам кав'ярень не дуже важливо, платять в них «за п'ять чашок» або «за проведений час» - головне, щоб був порядок і податки платилися всі і вчасно.
Тоді як в країнах з гіпер-регулюванням і тотальним контролем - на кшталт пострадянських країн або Китаю, а так само і в країнах з малими доходами населення - поява погодинної оплати в кафе виглядає революцією. Це, очевидно, і викликало впевненість росіян в тому, що під назвою «антікафе» вони недавно винайшли щось кардинально нове, небачене ніде досі.
Втім, неважливо, кому належить винахідницька пальма першості. Головне, що саме в Україні і Росії, а також сусідніх з ними країнах цей формат відчуває бум популярності в 2010-х роках. І при цьому ніша є далекою від заповнення навіть в Києві, в мегаполісах-мільйонниках, на головних курортах, не кажучи вже про інші міста. А тому варто придивитися уважніше до бізнес-перспектив цього починання.
Розраховуємо доходи
Отже, подібний формат закладу при малій ціні години перебування в ньому (25-60 гривень / 60-140 рублів / 1-2 долари) залучає маси відвідувачів наступних цільових груп:
- Студенти, ліцеїсти-гімназисти, яким групами цікавіше робити домашні завдання «під чай з печивом в будь-яких кількостях», при тому з можливістю цікавого спільного дозвілля після виконання завдання з використанням антуражності наповнення даного кафе;
- Молодіжні групи - як місцеві, так і туристи, гості міста - з малою платоспроможністю: для яких 25-60 гривень за годину - дешевше, ніж три чашки чаю, випитих за цей же час в звичайному кафе;
- Відвідувачі, які приходять переважно заради дозвіллєвих властивостей антікафе - книг, електронних носіїв, настільних ігор - або заради заходів, якщо менеджмент кафе такі регулярно влаштовує. Серед них можуть бути і нудьгуючі підлітки, і нудьгуючі ж люди похилого віку, і менеджери, і цілі корпоративні групи - в загальному, найширша аудиторія.
І тепер найцікавіше: ось як про фінансові основи існування даного бізнесу висловився представник компанії «Мосігра», яка володіла свого часу однойменним антікафе зі спеціалізацією на настільних іграх в Санкт-Петербурзі:
«Вартість витратних матеріалів до чеку (напої, закуски, одноразовий посуд) не перевищувала зазвичай 12%. Загальна рентабельність, за моїми прикидками на сьогодні, становила близько 20%».
Врахуємо, що хвилина перебування в пітерському кафе коштувала 1 російський рубль - але це було при курсі долара 36 рублів - а тому збільшимо цю ціну і всі витрати для нинішніх реалій рівно в два рази. І тоді уточнимо: за годину середній відвідувач антікафе, подібного до згаданого петербурзького закладу, платить 120 рублів (25 гривень). З них він «випиває-з'їдає» всього на 16 рублів (8 гривень) собівартості. Користується інфраструктурою, працею працівників і відрахуваннями державі від антікафе ще на 100 рублів (40 гривень).
І нарешті, залишаються 24 рубля (10 гривень) - саме стільки кожна людина в годину приносить закладу операційного прибутку. Правда, останній рахувався без урахування необхідності окупності капіталовкладень в меблі, настільні ігри, книги та інший антураж, а також в рекламу. Втім, дизайн такого закладу належать до навмисного економ-класу - скажімо, мова йде про «ікеевскій» формат меблів; все це може легко бути перевезено або продано власником при закритті або переробці закладу. А рекламування нерідко відбувається за студентськими, клубно-молодіжним, сарафанно-маркетинговими каналами практично безкоштовно.
Приймемо розрахунки представника «Мосігра» як даність - і порахуємо можливий прибуток всього проекту за умови роботи 15 годин щодня з максимальною відвідуваністю 50 осіб і середньою наповненістю 20 осіб постійно (організатори подібних клубів радять виходити з середньої наповненості в половину або третину від максимуму).
Отже, мова йде про 24 руб. * 20 чол. * 15 ч. * 30 днів = 216 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (88000 тисяч гривень) або 3400 доларів при курсі 64 рубля за долар.
Обов'язково віднімемо звідси резерв в 500-700 доларів щомісяця на форс-мажори (трапляються хоч і не щомісяця, але «влітають» відразу в кілька тисяч доларів - на зразок штрафів від пожежного та санітарного нагляду або розбитих склопакетів в орендованому приміщенні). Отримаємо максимум 2,5-3 тисячі доларів прибутку на місяць з досить великого проекту.
Повернемося до того факту, що під згаданими операційними витратами не малася на увазі реклама і маркетинг. Якщо для створення вала відвідуваності вкрай необхідно щільно зайнятися останніми на високовитратній основі - наприклад, на 1000 доларів в місяць - а також якщо хочеться розписати первинні інвестиції в ремонт, меблі і антураж (не менше ніж 18 тисяч доларів на 180 квадратних метрів) на термін окупності в 1-1,5 року (виходить 1-1,5 тисячі доларів на місяць) - від доходів залишиться всього-то близько 1000 доларів на місяць.
Представник «Мосігра» після виявлення цього факту був безапеляційний: «Чи можна заробити на антікафе? Так, можна, але це вкрай немаржинальний бізнес, а, значить, не раджу», - і закрив петербурзький заклад, оскільки за московськими мірками прибуток був занадто малий.
Втім, мова йшла про Петербург - місто з високими орендними цінами в районах поблизу центру міста, розрахованих на 50 відвідувачів (від 700 рублів за метр квадратний на місяць або близько 100-120 тисяч рублів за простір в 120-180 квадратних метрів - обмовимося, що орендується для клубних міні-кафе зазвичай офісно-квартирні площі, а не дорожчі суто торгові площі - тому, до речі, посуд використовується одноразовий: до миття кафе у санепідемнагляду особливі вимоги). Ймовірно, в менш «пафосних» місцях при тій же ціні перебування в антікафе прибуток міг би скласти і вище 25% з плати відвідувача в годину.
До того ж, в цілому, в інших місцевостях дана розстановка рентабельності (20%) і прибутковості (від 1000 доларів в місяць) може вважатися перспективним вкладенням - особливо якщо відкривати відразу мережу антікафе або виходити на ринок з великими закладами майже коворкінгового типу з можливістю одночасного розміщення 60-80 відвідувачів.
Але ми продовжимо розрахунки по пітерському максималістському наприкладу - таким чином, дещо завищуючи витрати, які могло б понести стартап-антікафе в місті з меншою ціною оренди приміщення (або з приміщенням взагалі у власності власника кафе).
Розраховуємо витрати
Тепер повернемося до зазначених представником «Мосігра» інфраструктурних витрат (нагадаю, що їх ми теж помножили на два зважаючи на падіння курсу рубля) і перевіримо їх на відповідність реаліям. Ці витрати повинні становити не менше 80 руб. * 20 чол. * 15 ч. * 30 днів = 720 тисяч рублів на місяць.
З них орендна плата з комунальними послугами, як ми домовилися, досягає 100-120 тисяч рублів, візьмемо серединну суму 110 тисяч рублів.
«Біла» зарплата сімом працівникам - а саме стільки радять тримати в міні-антікафе автори бізнес-планів (2 позмінних бармена-ресепшионіста, директор-маркетолог-рекламіст в одній особі, бухгалтер, 2 позмінних охоронця, прибиральниця) при середньому рівні зарплат разом з податками в 40 тисяч рублів (з яких лише 30 тисяч рублів або близько 7500 гривень, в середньому, отримують працівники на руки) - складе близько 280 тисяч рублів.
Податки і відрахування складуть приблизно третину обороту, рівного в нашому прикладі приблизно одному мільйону рублів на місяць - тобто на податки резервуємо близько 330 тисяч рублів.
Разом: 330 + 280 + 110 = 720 тисяч рублів. Все зійшлося. Операційні витрати досягнуть приблизно цієї суми (в Україні - 290 тисяч гривень), якщо, звичайно, ви не мінімізуєте якимось чином податкові й орендні виплати.
Імовірні ОПЕРАЦІЙНІ ДОХОДИ І ВИТРАТИ АНТІКАФЕ Умови: посадочних місць - 50, планова середня відвідуваність - 20 осіб щогодини, годин роботи - 15 в день, ціна сервісу - 120 рублів (30 гривень) з людини в годину, кількість співробітників - 7 |
||
параметри |
обороти в Росії |
обороти в Україні |
Дохід в день - від 20 осіб у середньому на годину за 15 годин в день (300 людино-годин / день) |
36 тис. руб. / день |
14,4 тис. грн. / день |
Оборот в місяць |
1 080 тис. руб. / місяць |
432 тис. грн. / місяць |
параметри |
Витрати в Росії на місяць |
Витрати в Україні в місяць |
«Біла» заробітна плата, з податками на неї (7 * 40000 руб. або 7 * 16000 грн.) |
Близько 280-300 тис. руб. |
112-120 тис. грн. |
Податкові та інші державні відрахування |
Близько 300-350 тис. руб. |
112-140 тис. грн. |
Оренда приміщення (за ціною офісу або великої квартири, 120-180 кв.м.) |
Близько 120 тис. руб. |
48 тис. грн. |
Їжа-напої і одноразовий посуд, собівартість (16 руб. або 6,4 гривні на 300 людино-годин в день на 30 днів) |
Близько 150-200 тис. руб. |
60-80 тис. грн. |
Резервний фонд з прибутку для форс-мажорів |
40 тис. руб. |
16 тис. грн. |
Операційний прибуток |
Близько 160-240 тис. руб. (Після відрахування резервного фонду - близько 180 тис. руб.) |
Близько 64-121 тис. грн. (Після відрахування резервного фонду - близько 72 тис. грн.) |
Прибуток за умови витрат на рекламу і / або івент-маркетинг в 60 тис. руб / 24 тис. грн. щомісяця |
Близько 120 тис. руб. |
Близько 48 тис. грн. |
Прибуток при витратах на рекламу (див. рядок вище) і відніманні 1/18 ціни первинних витрат на меблі, ремонт і антураж в 60 тис. руб / 24 тис. грн. щомісяця |
Близько 60 тис. руб. |
Близько 24 тис. грн. |
Наостанок залишилося помітити, що наведений розклад незаперечно свідчить: засновувати антікафе в мегаполісі на позикові (під відсотки) гроші абсолютно не виглядає економічно перспективним проектом. Чистий прибуток тут занадто близький до нуля (це, скоріше, соціально-іміджевий проект, хоч і самоокупний, але не високоприбутковий). І кредитні відсотки, швидше за все, вб'ють підприємство в зародку.
Що ж стосується коштів, необхідних для вдалого старту, то крім згаданих 18-20 тисяч доларів на ремонт і антураж, в ідеалі потрібно мати і загальну суму витрат на три місяці (хоча б тому, що орендну плату за приміщення часто беруть відразу за «перший і останній »місяць). У нашому прикладі операційні витрати на три місяці складають 36-40 тисяч доларів.
Отже, при наявності 60 тисяч власних незапозичених доларів про відкриття антікафе в мегаполісі вже можна замислюватися. А ідеальним мінімальним «плечем» для старту такого бізнесу буде вільна сума в 80-100 тисяч одиниць американської валюти.
Читайте також:
- Бізнес з нуля для початківців
- Кавамобіль в деталях: нюанси кавового бізнесу-стартапу
- Квітковий бізнес в Україні: з чого почати і як відкрити квітковий магазин
- Кращі бізнес-стартапи в Україні
- Торгові автомати як стартап: як і за скільки увійти в вендінговий бізнес
- Хлібопекарня як бізнес: нюанси і витрати
- Як розпочати свій бізнес в мережі інтернет