Тема 2. Емісія грошей та інфляція

Цінність фіатних грошей полягає не в самій банкноті, а в тому, для яких цілей її можна використовувати. Сучасні гроші не мають зв'язку з якимось активом (золотом, резервами країни), вони друкуються з «нічого» і контролюються центральним банком. Саме тому дуже важливо знати, скільки всього грошей випущено в обіг і чи достатньо цих грошей для обслуговування економіки країни.

Емісія грошей

Випуск (друк, карбування) грошей називається емісією.

Кількість грошей, які обертаються в економіці країни, називається обсягом грошової маси.

Обсяг грошової маси можна вирахувати як суму добутків числа купюр і монет на їх номінал.

Загалом у світі налічується близько 4,5 трлн. у доларовому еквіваленті готівки, якщо додати до них гроші електронні (рахунки в банках, у тому числі депозитні), то обсяг грошей у світі збільшиться до 75 трлн. доларів США.

Емісія грошей може знадобитися у двох випадках:

• для зміни обсягу грошової маси;
• для заміни зношених купюр (у цьому випадку говорять про природну емісію).

Держава може будь-якої миті збільшити кількість емітованих нею грошей, і це велика спокуса, оскільки на перший погляд здається, що додаткова емісія може допомогти вирішити безліч соціальних питань, реалізувати великі інвестиційні проекти, стимулюючи економіку та й просто закрити існуючі заборгованості.

Однак, якщо грошей у країні стає забагато, виникає інфляція.

Інфляція та дефляція

Інфляція – процес знецінювання грошей, коли загальний рівень цін на товари та послуги зростає і тоді однієї суми грошей згодом вистачає на дедалі меншу кількість покупок.

Явище інфляції простими словами - це коли велика кількість грошей полює за малою кількістю товарів. В результаті ціни на товари починають швидко зростати і якщо цей процес не зупинити, виникає гіперінфляція (понад 100% на рік або 50% на місяць), коли гроші дуже швидко втрачають свою цінність.

За інфляції гроші не можуть виконувати свої функції – вони вже не можуть виступати засобом накопичення, погано обслуговують товарообмін та платіжні операції. Тоді ці функції в країні починає виконувати інша, більш стабільна цінність, наприклад, золото чи стабільні гроші – іноземна валюта, курс якої стійкіший.

Економіка ж країни з високою інфляцією сильно страждає: бізнес та інвестори йдуть в інші, більш стабільні економіки, зупиняються виробництва, зростає безробіття, знижується купівельна спроможність населення (на ту саму суму сьогодні можна купити менше товарів, ніж учора), знижується валютний курс національної грошової одиниці, всі заощадження знецінюються.

Проте прийнято вважати, що помірна інфляція (до 10% на рік) може бути навіть корисною для економіки. Так, вона:

• стимулює товарообіг, оскільки у очікуванні майбутнього зростання цін люди не відкладають покупки потім;
• виконує функцію «природного відбору» економіки, коли під час інфляції слабкі компанії розоряються і залишають ринок.

Дефляція є протилежним процесом інфляції. Дефляція - це підвищення реальної вартості грошей та зниження загального рівня цін на товари, роботи та послуги.

Цікаво, що незалежно від причин виникнення дефляції вона теж має свої негативні наслідки:

• при зниженні цін не відбувається зростання попиту на товари та послуги, внаслідок чого виробництва згортаються;
• знижується обсяг кредитування, страждає банківська система.

Однак помірна дефляція позитивно впливає на економіку країни.

Як ми бачимо, основним завданням регулюючих органів (у більшості країн це центральний банк) є знаходження та утримання балансу між існуючим обсягом грошової маси (емісією) та інфляцією. На сьогоднішній день не стабільність цін, а саме 1-5% інфляції на рік забезпечують найкращі умови для зростання економіки.

Вимірюють інфляцію за допомогою показника індексу споживчих цін. Це розрахунковий показник, що є середньозваженою величиною зміни споживчих цін на певну дату, по відношенню до періоду, прийнятого за базовий.

Індекс інфляції в Україні дивіться тут.