Що таке інтернет-еквайринг і чим він відрізняється від торгового еквайрингу
Інтернет-еквайрингова точка, така ж, як і звичайна еквайрингова, але замість POS-терміналу використовується віртуальний ресурс - веб-сайт. Відповідно, технології дуже схожі, просто замість зчитування магнітної смуги карти вводиться її номер вручну. Кодом доступу є CVV-код - тризначний код, нанесений на зворотній стороні картки. Технології взаєморозрахунків схожі з класичним еквайрингом.
Для захисту транзакцій інтернет-еквайрингу використовується технологія «3-D Secure», яка лежить в основі програм «Verified by Visa» і «MasterCard SecureCode» і гарантує покупцю і інтернет-магазину повну безпеку операцій. Банки мають сертифікат «PCI DSS Compliance», який підтверджує повну відповідність системи обробки і зберігання даних про платіжні карти вимогам стандарту безпеки міжнародних платіжних систем PCI DSS. Реквізити картки покупець вказує тільки на захищеній сторінці сайту оплати банку, обмін інформацією здійснюється з допомогою промислових форматів шифрування. Обмін інформацією між інтернет-магазином і банком здійснюється по протоколу HTTPS. Для аутентифікації інтернет-магазину і захисту даних від модифікації в процесі передачі дані захищаються із застосуванням MAC-підпису.
Як правильно вибрати інтернет-еквайра
Крок 1: карткові питання
Почати розпитування можна з самого, здавалося б, малозначимого пункту: список підтримуваних еквайєром емітентів карт крім Visa і Маster Card (без прийому цих обох головних систем жоден процесинговий центр свідомо не обходиться). Все-таки покупці онлайн-магазину можуть виявитися власниками і українських карт Простір, і - особливо, покупці-іноземці - карт American Express, Japan Credit Bureau (JCB) та інших емітентів.
Ще одне близьке до попереднього питання: чи обслуговуються покупки, здійснені держателями карт закордонних емітентів, і якщо так, чи немає тарифної різниці і валютних перешкод для них. Зазвичай ніяких обмежень і відмінностей за цією ознакою від українських емітентів банки, що щільно співпрацюють з міжнародними платіжними системами, не мають.
Якщо ж ваша компанія є українським представництвом іноземного онлайн-магазину, починати розпитування слід з з'ясування нюансів віртуальних транзакцій типу Сross-boarding (міждержавних). На сьогоднішній день, швидше за все, доведеться таку операцію ділити на дві різні послуги:
- еквайринг на рахунок українського представництва магазину;
- транзакції від українського представництва його материнській структурі (наприклад, SWIFT-платежі).
Цей другий пункт, особливо доповнений валютною конвертацією, безумовно, не здешевлює процес. А тому іноземним онлайн-магазинам поки що більше сенсу пропонувати власникам карток українських емітентів користуватися тим же інтернет-еквайєром, з яким спочатку працює магазин в своїй країні - принаймні, це вже зараз абсолютно зручно для українських карткових рахунків в тій же валюті, в якій працює зарубіжний інтернет-магазин. Але, звичайно, при розходженні валют - хоча б в найпростішому випадку: рахунок в гривні vs російський магазин з рахунком в рублях - можуть виникнути поки що непереборні незручності (курс конвертації при віртуальній оплаті неочевидний) або обмеження аж до відмови в транзакції.
Крок 2: транзакційні питання
Також варто поцікавитися в банку-еквайєрі:
- чи необхідна наявність рахунку в цьому банку для підключення до послуги інтернет-еквайрингу? Якщо це не обов'язково, чи немає додаткових тарифів за перерахування коштів на рахунок в іншому банку (зараз зазвичай таких доптарифів немає) і які тимчасові затримки перерахування грошей на рахунок в іншому банку в порівнянні з рахунком в еквайєрі?
- коли перераховуються кошти на рахунок магазину після транзакції (тут можливий великий розкид варіантів: від варіанту «строго в той же день» до «в межах трьох банківських днів»)?
- чи цілодобово й без вихідних працює процесинговий центр - і відповідно чи завжди миттєво магазин буде повідомлятися про факт оплати того чи іншого замовлення? І чи цілодобово й без вихідних можна вирішити проблемні питання процесингу шляхом спілкування з профільними фахівцями банку?
Крок 3: технічні питання
Онлайн-магазин - це завжди активна технічна робота IT-підрозділу. А підключення до інтернет-еквайрінгу потребують особливо серйозних робіт в цьому напрямку. Першими технічними питаннями, які варто задати представникам еквайра, можуть бути такі:
- свій чи чужий процесинговий центр використовує банк? І якщо чужий - де фізично він знаходиться (маршрутизація може бути важлива для веб-розробників онлайн-магазину);
- на сторінку банку або іншу сторінку буде перенаправлено покупця при бажанні онлайн-оплати (на мові професіоналів: куди з сайту магазину відкривається віртуальний платіжний шлюз;
- чи тарифікуються спільні з програмістами банку IT-розробки ваших фахівців: інтерфейс взаємодії сайту магазину і сайту платежів і взагалі системи адміністрування платежів, інтеграція виписок від банку в програми бухобліку магазину, тестові транзакції (їх потрібно зробити багато: з різних браузерів, з різних карт; для цього буде потрібно підключення до особливого тестового сервера банку), отримання кріптоключа? Як правило, це всіма банками проводиться безкоштовно - якщо не брати до уваги наявність у одного еквайра плати за підключення до інтернет-еквайрінгу - але запитати про такі тарифи варто обов'язково. Заодно можна поцікавитися середнім об'ємом часу, який зазвичай займають такі IT-роботи;
- яку систему захисту платежів використовує процесинговий центр? (зараз для всіх еквайєрів це XML-протокол «3-D Secure»).
Крок 4: цінові питання
В інтернет-еквайрингу теоретично можуть використовувати три види тарифів:
- комісію за транзакції (відсоток від суми платежу);
- одноразову комісію за підключення до послуги (зараз є тільки у одного банку);
- щомісячну комісію за обслуговування (зараз немає ні у кого).
Основну увагу, в будь-якому випадку, слід приділити комісії за платежі. Як і в оффлайн-еквайрингу (термінальному) ця комісія може:
- бути менше для карт банку і більше для «чужих карт» (майже завжди так і є). У разі гіперактивних емітентів це дуже важливо, оскільки ймовірність оплати їх картами набагато вище;
- бути менше для рахунку в банку-еквайєрі і більше для «чужих» рахунків (рідко);
- залежати від оборотів магазину (рідко);
- залежати від форми реєстрації магазина і профілю його торгівлі (рідко);
І наостанок зауважимо, що на ринку з'являється все більше компаній, які виступають як в якості небанківських онлайн-еквайєрів, так і в ролі посередників між онлайн-магазином і тим або іншим банком. У першому випадку головною проблемою є питання безпеки транзакцій. У другому - вартість брокерських і послуг програмістів посередника.
Однак в разі відсутності у вашого інтернет-магазину постійного штату IT-підтримки цілком розумно буде скористатися для налагодження онлайн-еквайрингу програмістським аутсорсингом саме від такої компанії-посередника. Адже вона постійно працює з банком по даній темі і вже має досвід швидкого і успішного конструювання всіх необхідних для інтернет-еквайрінгу процесів.