Тема 20. Поняття «Ризик-прибутковість»

Ризик та його джерела

Під ризиком у фінансовій сфері прийнято розуміти відхилення від очікуваного результату дій через певні обставини. Наприклад, ви купуєте нерухомість і сподіваєтеся отримати певний дохід від її продажу, але насправді дохід виявляється меншим, ніж ви очікували. Причини (обставини), що призвели до негативних змін, називають джерелами ризику.

Таким чином, при ухваленні будь-якого інвестиційного рішення важливо розуміти, з якими ризиками доведеться зіткнутися інвестору та наскільки вони великі.

Виміряти ризики кількісно можна або за допомогою амплітуди коливань ціни інвестиційного активу або за допомогою оцінки ймовірності настання тієї чи іншої несприятливої ​​події.

Види фінансових ризиків

Залежно від природи походження фінансові ризики можна поділити на:

• Інфляційний – ризик зниження вартості активів через інфляцію;
• Валютний – ризик зниження вартості валютних активів;
• Кредитний – ризик невиконання зобов'язань боржником;
• Ринковий – ризик зниження ринкової (актуальної) ціни активу;
• Підприємницький ризик – властивий власникам бізнесу, це ризик втратити вкладений у справу капітал;
• Операційний – ризик допущення технічних помилок під час здійснення інвестиційної операції;
• Ризик шахрайства – ризик втратити існуючих активів через неправомірні дії, обман.

Також фінансові ризики можна поділити на:

• Загальні – ризики, які інвестор не може контролювати (війни, екологічні катастрофи, політичні рішення та інше)
• Об'єктні – ризики, пов'язані з об'єктом інвестування;
• Портфельні – ризик управління всіма вкладеннями інвестора.

Залежно від рівня ризику на:

• Високоризикові – ймовірність втрат перевищує 20%
• Низькоризикові – ймовірність втрат не перевищує 5%.

Співвідношення ризику та прибутковості

Прибутковість і ризик перебувають у прямому взаємозв'язку: чим вище прибутковість по активу, то вище ризик втрати вкладених коштів. І навпаки: якщо ризики високі, то прибутковість має бути більш привабливою (високою).

Ще одним важливим фактором для оцінки рівня ризику є горизонт планування – тобто термін, на який здійснюється інвестиція. Так, ризики при тривалому інвестуванні завжди вищі. Таким чином, виходить, що доходність активів з приблизно однаковим рівнем ризику та горизонтом планування має бути приблизно рівна. А якщо якийсь з активів передбачає більш високий ризик, то дохідність за таким активом має бути суттєво вищою, оскільки вона включатиме компенсацію інвестору за додатковий ризик (премія за ризик).

Крім прибутковості та ризику на привабливість активу впливає його ліквідність, тобто здатність інвестора швидко продати актив без суттєвих втрат (з урахуванням комісій, витрат на конвертацію валют, часу виведення коштів тощо) або купити його без переплати. Щоб продати чи купити неліквідний актив, необхідно запропонувати відповідно знижку (дисконт) чи надбавку.

Методи оцінки фінансового ризику

Основні методи, що використовуються для оцінки фінансових ризиків:

• Статистичний – ґрунтується на аналізі великого обсягу інформації про зміну цін на об'єкти інвестування (валюта, цінні папери, золото, нерухомість)
• Метод аналогів – зіставлення зміни цін на аналогічний об'єкт інвестування
• Експертний – побудований на професійній оцінці стану ринку та прогнозів щодо зміни цін на об'єкти інвестування
• Метод розрахунку коефіцієнта інвестиційного ризику – кількісна оцінка ризику як співвідношення суми потенційного збитку очікуваного доходу.

Диверсифікація як захист від ризиків

Диверсифікація – один із найпопулярніших методів зниження фінансових ризиків.

Диверсифікація – це розподіл інвестицій серед кількох активів, що мають різні характеристики за прибутковістю, термінами, рівнем ризику.

Внаслідок диверсифікації в інвестора формується інвестиційний портфель.

Інвестиційний портфель – сукупність активів інвестора, якими він управляє як єдиним цілим. Залежно від цілей інвестора інвестиційний портфель буває:

• Консервативний – не передбачає прийняття інвестором високих ризиків, формується для збереження заощаджень
• Агресивний – інвестор приймає високі ризики задля отримання високих доходів.
• Помірний – поєднує у собі дві вищезгадані стратегії: його завдання отримати максимальний дохід за помірних ризиків.