Подорож до Одеси
В Одесі багато місць, які говорять про кохання та які варто відвідати закоханим. У арт-інсталяції у вигляді серця на бульварі Жванецького (неподалік Тещиного мосту) велика місія – вона встановлена для того, щоб одеситам та гостям міста було де ділитися потаємним почуттям та залишати символічні «замочки кохання».
В одеському міському саду є не просте дерево – дерево кохання, відлите з бронзи. Листя на ньому теж не просте, а у вигляді сердечок. Цим деревом різними мовами світу написано слово «Кохання». Звичайно ж, Дерево кохання – це місце паломництва закоханих парачок.
До Чаші Любові на вулиці Прохоровській, 3 приходять, щоб наповнитися почуттями так, як колись наповнювалася ними ця посудина. Легенда свідчить, що чашу, руками закоханого майстра, створила сама Любов.
На вулиці Дерибасівській є будинок №4. Унікальність цього будинку в тому, що він дуже вузький, у народі його називають "Тонкий дім". Історія цієї будівлі - це історія одеських Ромео та Джульєтти, тільки зі щасливим фіналом: молоді люди, котрі палко полюбили один одного, вирішили одружитися. Їхні батьки були проти шлюбу, але пара не відступала від своїх намірів, тоді батьки вирішили покарати неслухняних дітей, заявивши, що вони ніколи не зможуть побудувати будинок у улюбленому красивому місті, тому що ніхто не виділить їм землю під будівництво. Але відомо, що кохання надихає і закохані знайшли вихід: на крихітному й довгому шматочку землі вони збудували свій будинок, нехай вузький, але свій і жили в ньому щасливо до кінця своїх днів.
У парку Ілліча на Лавці під вербою закохані призначають побачення, щоб ніколи не розлучатися, а якщо й бути в розлуці, то завжди знаходити шлях до коханої людини. Вважається, що плакучу вербу посадила самотня дівчина, яка ніяк не могла знайти своє кохання. Вона часто приходила до верби, плакала і молилася за коханого. Сльози та благання дівчини були почуті, вона зустрілася зі своїм коханим саме під цією вербою.
Бельведер – найромантичніша частина одеського Воронцовського палацу, що розташувався на Приморському бульварі. Бельведер ще називають "порталом вірності". Переказ свідчить, що колись на це місце приходила дівчина і чекала на повернення свого коханого з плавання. Спеціально для неї звели Бельведер. Кожна колона – це знак того, що дівчина чекала на коханого, зберігаючи йому вірність.
Щоб дізнатися чи достатньо слів кохання ви кажете своїй другій половинці, варто піднятися Сходами Кохання на узвозі Кангуна (вулиця Грецька). На кожній сходинці говоріть одне одному щирі слова, і якщо ваших слів не вистачить для того, щоб піднятися сходами, терміново виправляйте ситуацію!
На вулиці Преображенській, 23 до внутрішнього дворика приходять закохані одесити, щоб дізнатися, що насправді думає про них друга половинка. Тут розміщена Стіна Характерів, щоб дізнатися правду, попросіть коханого без роздумів вказати на ту фігуру, яка, на його думку, схожа на вас. Фігура покаже вас очима коханої людини.
Забронювати готель у Одесі можна тут.
Актуальні ціни на тури до Одеси та екскурсії по Одесі
Поїздка до Львова на День закоханих
Романтична столиця України. У День Святого Валентина Львів стає «меккою» для закоханих.
Балкон закоханих на площі Ринок, 31 – перший пункт призначення. За легендою саме стоячи на цьому балконі, польський король Владислав IV побачив чарівну дівчину, яка з першого погляду полонила його серце.
На площі Ринок також розташована «Лавка закоханих». Вона – плід роботи десяти ковалів із «Товариства Залізного Лева». Лавку на ланцюгах тримають два металеві леви, які за повір'ям скріплюють пару, тому закохані вважають своїм обов'язком хоча б пару хвилин посидіти на лавці, щоб знайти заступництво левів. Не дивно, що лава майже ніколи не буває порожньою.
Ще одне місце, яке входить до «серцевого маршруту» закоханих – статуя Божої Матері з фонтаном. Це місце вважається особливим, тому що два століття тому тут почало бити джерело, навколо якого спочатку збудували колодязь, пізніше – поставили статую Божої Матері. Саме сюди приходять просити благословення на довге та щасливе життя закохані пари.
Італійський дворик – пам'ятка архітектури епохи Відродження, яка створена у XVI столітті за зразками двориків у Римі та Флоренції. Знаходиться дворик на площі Ринок у будинку під номером 6, цей будинок називають «кам'яниця Корнякта», або «Королівська кам'яниця». Це місце недарма вважається одним із найромантичніших у Львові. З Італійським двориком пов'язана історія таємного кохання польського короля Яна Собеського та француженки Марії Казміри. Саме у цьому дворику під покровом ночі закохані влаштовували побачення. Якщо ви вийдете на один із балкончиків і прислухаєтеся, то обов'язково почуєте шепіт. Стіни дворика досі зберігають зізнання Яна та Марії.
Якщо хочете, щоб ваші почуття завжди били ключем і ніколи не пересихали, вам варто підійти до чотирьох фонтанів, які розміщені навколо Ратуші, і попросити про це у грецьких богів (Нептуна, його дружини Амфітріти, Діани та Адоніса). Вони обов'язково почують ваше прохання. За легендою, у давнину сталося так, що вода пішла з міста, і Львів залишився без живлющої вологи. Городяни приходили до фонтанів, і просили богів вгамувати їхню спрагу. Боги змилувались, і вода почала знову бити з фонтанів, з того часу з'явилася традиція довіряти найпотаємніші мрії грецьким богам.
Вечір, проведений на оглядовому майданчику Високого Замку, нікого не залишить байдужим. Романтична панорама міста манить на найвищу точку Львова закоханих у будь-який день року, а особливо – 14 лютого. Тут, на огорожі оглядового майданчика, можна повісити замочок зі своїми іменами.
На Соборній площі біля Костела Бернардинців ви зможете перевірити: чи закохані ви чи ні. Починаючи з XVII століття під годинником Костела призначають побачення закохані. Годинник бернардинів не простий - він завжди поспішає на п'ять хвилин. І якщо ви прийшли на зустріч і не помітили цього, то справді закохані. Адже відомо, що закохані годинники не спостерігають.
Пройдіться вулицею Ференса Ліста. Легенда розповідає, що одного разу молодий львівський архітектор пристрасно полюбив красуню-англійку з Лондона. Почуття виявилися взаємними і тоді, щоб кохана не сумувала за батьківщиною, архітектор спроектував вулицю Ференса Ліста, де відтворив шматочок Лондона.
Завітайте до кафе Мазох на вулиці Сербській. Тут, при світлі червоних ліхтарів, в оточенні пікантних картинок на стінах і делікатних частин жіночого туалету, ви зможете насолодитися стравами та десертами з гострими назвами. Леопольд фон Захер-Мазох – письменник, який оспівував радості тілесних утіх народився у Львові, хоч свої роки він доживав у Німеччині, його серце назавжди залишилося тут. Захер-Мазох любив повторювати: «Жодних почуттів не залишається, первісні затуляють все: їж, тому що голодний, любиш, бо прагнеш». Кафе, назване на його честь, не можна назвати найромантичнішим місцем, але те, що воно буде інтригуючим доповненням до програми на День закоханих – безперечно.
Найголовніша реліквія для закоханих зберігається не у Львові, а в області. Мощі Святого Валентина (череп, кілька кісток і капсула зі миррою) – «винуватця» свята та покровителя всіх закоханих ось уже 250 років зберігаються у греко-католицькому храмі Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться у Самборі. Автентичність реліквії підтверджено документом Папи Римського від 1759 року. Згідно з архівними документами, святий Валентин був покровителем Перемицько-Самбірської єпархії, і в 1759 році, коли мощі святого були вилучені з цвинтаря святої Присцилли в Римі, Ватикан вирішив передати частину мощей храму тієї землі, якою опікувався Валентин. Так, прах святого опинився в Україні, решта мощей зберігається у Кармелітській церкві міста Дублін, Ірландія.
За часів комуністичного режиму про реліквію замовчували, коли ж традиція святкування 14 лютого відродилася, мощі святого у скляній раці на протязі «святкового» тижня виставляють у храмі на тетраподі. 14 лютого у храмі, хоч і не проводять спеціального богослужіння, а лише співають тропарі на честь святого, все одно багатолюдно, сюди приїжджають з усієї України та із сусідніх країн, щоб попросити Валентина про заступництво та посередництво у справах сердечних.
Замовити тур до Львова можна тут.