Що таке кредитна карта
Кредитні карти - це платіжні картки, які дозволяють клієнту оплачувати товари і послуги за рахунок коштів банку. Це дає можливість завжди мати додаткову суму для витрат, що зручно в разі незапланованих покупок: наприклад, з'являється можливість скористатися несподіваними знижками або вигідними спеціальними пропозиціями, не чекаючи, коли на дебетову карту буде перерахована зарплата.
Як працює кредитна карта
При оформленні кредитної карти банк встановлює суму кредиту (ліміт кредитування по кредитній карті). Клієнт може здійснювати покупки в будь-який час за рахунок позикових коштів, а згодом розплатитися з банком.
Які види кредитних карт бувають
У класичному розумінні кредитні карти не передбачають наявності на них власних грошей клієнта. В Україні ж кредитні карти - часто зазвичай дебетові карти, але з овердрафтом (держатель може використати як власні, так і позикові кошти).
Що таке «grace-період»?
Grace-період - кількість днів, протягом яких не нараховуються відсотки за користування кредитною лінією або овердрафтом, відкритим до карткового рахунку клієнта.
Залежно від можливостей карткової системи, якою користується банк, «grace-період» може встановлюватися для кожної окремо взятої операції (наприклад, 30-50 днів з дати проведення операції) або на календарний період (наприклад, з 1-го по 15-е число місяця).
Пільговий період - величина змінна. Зазначена в рекламі кількість днів, протягом яких можна майже безкоштовно користуватися кредитом, на практиці часто виявляється значно меншим. Поширена помилка власників пільгових кредиток - впевненість в тому, що відлік grace period починається з дня вчинення покупки. Насправді у більшості банків рекламовані 40-55 днів безпроцентного кредитування з карти відраховують з 1-го числа поточного місяця. Гасити ж заборгованість потрібно строго до певного числа наступного місяця (як правило, до 10-25-го). Так що чим ближче до кінця місяця буде зроблена оплата картою, тим менше пільгових днів користування позикою залишиться.
Скільки коштує кредитна карта
Правила успішного користування кредитною карткою
Правило перше.Відмовтеся від кредитки без пільгового періоду
На ринку представлені як кредитні картки з пільговим періодом, так і без нього. Переваги перших настільки важливі й очевидні, що використовувати карти без пільгового періоду, коли на ринку є пропозиції з ним, взагалі безглуздо і небезпечне занадто великими фінансовими втратами.
Правило друге.Завжди повертайте весь борг одразу
Кредитна карта буде пов’язана з набагато меншими витратами, якщо ви будете до настання пільгового періоду повертати на неї всю суму, яку з неї зняли, замість того, щоб оплачувати відсотки по кредиту і повертати щомісячно по невеликій частині боргу. І не біда, якщо ваша заборгованість становить 1000 гривень, а зарплата 3000 гривень, і ви побоюєтеся, що вам до кінця місяця знадобиться вся сума зарплати. Насправді ви завжди зможете знову зняти кошти з кредитки - знову-таки під пільговий відсоток, з мінімальними втратами - якщо ви перед цим її поповнили на всю суму заборгованості. При цьому поповнювати кредитку потрібно якомога раніше.
Правило третє. Не знімайте готівку через банкомат
Перш за все, рекомендація не знімати готівку з кредитної картки через банкомат обумовлена вартістю цієї операції: в окремих банках вона доходить до 5% від суми, що знімається. Але навіть якщо вона становить 3% від готівки, а ви щомісяця знімаєте 1000 гривень, то неважко порахувати, що за рік ви заплатите банку за це задоволення 360 гривень (при комісії в 5% - 600 гривень). «Підступність» комісії не тільки в тому, що вам здається, що платите за переведення в готівку копійки, а насправді «набігає» відчутна сума. Звідси висновок - використовуйте кредитку тільки при розрахунку в торговельних мережах через термінал - як правило, така операція є безкоштовною. Корисно ближче до середини місяця робити ревізію коштів, що залишилися в наявності, щоб зрозуміти - чи не час переходити на покупки в супермаркеті за допомогою кредитки, щоб до кінця місяця вистачило готівки, наприклад, на проїзд.
Правило четверте.Вивчіть комісії за договором ретельно
При виборі кредитної картки (і навіть після нього - якщо ви вже активно користуєтеся таким продуктом), доцільно ретельно вивчити комісії, тарифи і всілякі платежі, в які вам обходиться цей фінансовий інструмент. В першу чергу це потрібно для того, щоб не користуватися кредитною карткою на невигідних для вас умовах, тоді як у інших банків можуть бути набагато більш привабливі пропозиції, які підходять за тарифами саме під ваші потреби. Для цього варто постійно стежити за ринком і підбирати відповідний варіант.
Правило п'яте.Користуйтеся кредиткою регулярно
Останнім часом намітилася тенденція стимулювання банками клієнта в здійсненні платежів. Іншими словами, багато фінустанов встановили комісію за обслуговування неактивного карткового рахунку - наприклад, 5 гривень в місяць за рахунок, яким ви не користувалися більше двох місяців. Мало того, що варіант «забути про кредитку надовго» обійдеться вам в кругленьку суму, так ще є ризик залізти в борги по вуха - адже комісії будуть списуватися якраз з рахунку, тобто у вас буде формуватися борг, на який будуть нараховуватися відсотки. Так що якщо ви тривалий час не використовуєте кредитку, то здайте її назад в банк. При закритті кредитної карти попросіть довідку про повне погашення кредиту про всяк випадок.
Правило шосте.Займайте у банку тільки в крайньому випадку.
Якщо ви дійсно хочете використовувати кредитку грамотно і з вигодою для себе, то не варто брати звідти гроші для покупки різних речей, на які ви і так можете накопичити за пару місяців. Граничний випадок використання кредитки з мінімальним фінансовим збитком для вас - щоб «перехопити» до зарплати (якщо у карти є пільговий період). Приклад вдалого використання кредитної картки: ви поклали гроші на депозит під привабливий відсоток, а в цей час користуєтеся кредиткою, знаючи, що через півмісяця ви отримаєте зарплату і повернете весь борг на картку до настання пільгового періоду. Так ви не тільки не втратите грошей, а навпаки ще й заробите. Другий приклад: курс гривні до долара різко змінився і ви розумієте, що через пару днів ціни на техніку підвищаться слідом за вартістю долара. Ви знімаєте кошти з карти і купуєте в терміновому порядку ту річ, на яку збирали - до того, як ціна на неї змінилася. Із зарплати повертаєте гроші на карту до настання пільгового періоду.
Правило сьоме.Обмежте себе в ліміті
Ще один закон грамотного використання кредитної картки скоріше психологічний, ніж фінансовий. Читачі фінансових порталів вже звикли, що експерти не рекомендують ходити на спонтанний шопінг в торговий центр з кредиткою - так як рідко кому в такому випадку вдається відчути реальний розмах своїх фінансових витрат. До цієї ж області відноситься і обмеження себе в кредитний ліміт. Так, якщо ви не впевнені, що зможете втриматися і не розтратити всі гроші з карти, то краще заздалегідь встановіть кредитний ліміт по карті не в три ваших заробітних плати, а, наприклад, в 1000 гривень.
Правило восьме.Не економте на мобільномк банкінгу
Єдине, на чому держателю кредитки не варто економити (навіть якщо це задоволення коштує 5 гривень на місяць) - це мобільний банкінг, і іноді - інтернет-банкінг. Регулярне смс-інформування та можливість в будь-який час доби запросити стан вашого рахунку, а також можливість переглядати ваші операції з картою убережуть вас від багатьох неприємностей. Як мінімум, це забезпечить вам постійний контроль за коштами - вони не «витечуть» непомітно під час шопінгу; а якщо до них отримають доступ шахраї, то не встигнуть зняти всі; нарешті, є і більш серйозні причини.
Види комісій по кредитній карті
Не знати тарифи по карті - найбільш небезпечно для власників кредиток: навіть невелика комісія буквально за пару днів може перетворитися в сто і більше гривень боргу. Справа в тому, що договір, який ви підписуєте при отриманні кредитки, як правило, передбачає списання безлічі комісій прямо з кредитного ліміту.
Спочатку, як правило, діє пільговий період по карті, її власник не підозрює про заборгованість, що виникла. Потім пільговий період закінчується, а на заборгованість нараховуються повноцінні відсотки. І добре, якщо власник помітить проблему на цьому етапі - часто буває, що поки на заборгованість з відсотками не починають нараховувати пеню, і банківські співробітники не дзвонять своєму клієнтові, власник карти ні про що не підозрює.
Комісія за обслуговування
Підступність комісії за обслуговування картки полягає в тому, що різні установи списують її по-різному: деякі - щомісяця, інші - раз на рік. У кожному з цих двох випадків списання може виявитися несподіваним для неуважного клієнта.
Чим вище клас карти, тим більше коштує обслуговування. Карти низького і середнього класу можуть бути безкоштовними або обходитися своїм власникам до 100 гривень в рік (до 10 гривень щомісяця), карти високого класу - до 500 гривень на рік (деякі банки також розбивають платіж на місяці). Головне для власника - відстежити час, коли комісія списується з рахунку, в співвідношенні з часом, коли закінчується пільговий період.
Комісія за переведення в готівку кредитних коштів
Деякі банки (наприклад, ПриватБанк), при знятті коштів з банкомату попереджають про те, що вам доведеться сплатити комісію, тому зазвичай такий платіж не може стати несподіванкою. Однак так роблять не всі установи. Як правило, за переведення в готівку кредитних коштів банки беруть 4-5% від суми. При цьому для невеликих сум зазвичай встановлюють фіксовану мінімальну комісію - в гривнях.
Для того щоб мінімізувати витрати за такими комісіям, досить докладно вивчити тарифний план. У більшості фінустанов рідкісне зняття великих сум обходиться дешевше, ніж часте зняття дрібних.
До слова, будьте готові до того, що при переказі кредитних коштів на інший рахунок за нього знімуть ту ж комісію, що і при переведенні в готівку - так практикують багато банків.
Багато установ встановлюють для кредиток комісію за переведення в готівку не тільки кредитних, але і власних коштів власника. І хоча остання набагато менше першої (зазвичай 1% від суми), потрібно бути уважним, щоб не опинитися за її вини боржником банку.
Інші комісії
Одна з найбільш поширених комісій - за мобільний банкінг. В місяць така послуга може обійтися власнику картки від 3 до 10 гривень, списується вона, як і інші - з кредитного ліміту картки.
Серед інших комісій, які можуть стати несподіваними для держателя:
- комісія за поповнення рахунку через касу банку (часто встановлюється тими установами, які хочуть перевести клієнтів на поповнення через термінали, може бути як фіксованою - наприклад, 10 гривень, так і відсотком від суми - наприклад, 1%);
- за операцію в валюті, відмінній від валюти рахунку (наприклад, 1% від суми);
- перегляд залишку по рахунку в банкоматі інших банків, в тому числі партнерів (зазвичай 2-5 гривень);
- за перевипуск карти (як правило, якщо перевипуск відбувається з ініціативи банку, стягнення оплати необов'язкове; крім цього, у багатьох банках механізм перевипуску такий, що ця комісія не може бути знята без відома клієнта);
- за заміну пін-коду в банкоматі (від 2 до 10 гривень);
- як компенсація витрат банку за отримання картки, вилученої іншим банкоматом.
Несанкціонований овердрафт
Додаткова небезпека, яка чекає неуважних власників кредиток (і власників платіжних карт також, в тому числі зарплатних) - несанкціонований овердрафт. Він виникає, якщо з карти з уже вичерпали кредитним лімітом (або з платіжної карти, на якій немає коштів) списується якась комісія. Як правило, у кожного банку свій перелік випадків, коли який-небудь платіж може бути списаний за рахунок несанкціонованого овердрафту. Найчастіший випадок - коли власник «залазить в овердрафт» через щомісячну комісію за обслуговування або через комісію за конвертацію. Рідше - через плату за мобільний банкінг.
Головна небезпека несанкціонованого овердрафту - надвисокі відсотки за його використання. Зазвичай його вартість в два рази перевищує відсотки за використання звичайного кредитного ліміту.
Що роблять з неплатниками за боргами по кредитках?
Кожен банк встановлює свої правила погашення заборгованості за кредиткою. Хтось вимагає повертати назад всю зняту за місяць суму до числа "N" кожного місяця. А комусь досить на місяць 5-10% основної суми боргу і нарахованих відсотків. Решту можна погасити в кінці терміну дії карти. Важливо, що позичальник повинен раз на місяць (як правило, до 10-го, 15-го, 25-го числа) демонструвати банку, що не забув про свій кредит.
Якщо день розплати настав, а клієнт грошей на карту взагалі не поклав, включаються штрафні санкції. Як правило, це подвоєння або навіть потроєння кредитної ставки. Або ж крім звичайних відсотків нараховуються ще й штрафні (20-40% річних). Причому деякі банки включають штрафну ставку не тільки на прострочений платіж, а й на всю суму боргу. Часто (але не завжди) звичайна кредитна ставка повертається після повного погашення заборгованості. Додатково нараховується пеня. Як правило, це подвійна облікова ставка НБУ (10,25%), тобто 0,056% суми простроченого платежу в день. Багато банків використовують ще й разовий штраф за сам факт прострочення. Це фіксована сума, яка автоматично додається до заборгованості клієнта (від 20 грн до 300 грн).
Наступний етап реагування з боку банку - блокування доступу до картки. Як швидко це відбудеться, залежить від політики банку. Деякі фінустанови блокують кредитку в день виникнення простроченої заборгованості. Інші ж дають позичальникам час - від декількох днів до місяця. У цей період клієнта атакують дзвінками та листами.
Періодичний контакт з клієнтом на ранній стадії роботи з погашення простроченої заборгованості ведеться протягом 90 днів. Якщо за цей час не відбувається ніяких позитивних зрушень, справа передається колекторам або безпосередньо до суду.
Природно, колекторам немає сенсу витрачати свій час на "видряпування" копійчаних боргів. Тому тих, у кого випадково "зависла" сотня-інша гривень, швидше за все, не потурбують. Таку заборгованість частенько списують - так вона банку обходиться дешевше.
Незважаючи на те, що всім боржникам банки погрожують судом, на практиці до судового розгляду "карткові" борги рідко доживають. Щоб судовий розгляд було виправданим, заборгованість повинна перевищувати 3-5 тис. грн., інакше для банку це буде невмотивована трата часу і грошей.
Звичайно, можна ховатися від колекторів і сподіватися, що через рік-два банк спише заборгованість за кредиткою, як безнадійну. Але при цьому треба розуміти, що власник кредитки назавжди потрапляє в "чорний список" неблагонадійних позичальників.
Як винайшли кредитну карту
Ця історія сталася в 1949 році в одному нью-йоркському ресторані.
Френк Макнамара, глава Hamilton Credit Corporation, відправився повечеряти з приятелем Альфредом Блумінгдейлом, онуком засновника знаменитого магазина Bloomingdale's, і своїм адвокатом Ральфом Шнайдером. Сидячи за столиком ресторану, вони обговорювали одного з клієнтів, який потрапив у скрутну фінансову ситуацію. Він володів декількома кредитними книжками з магазинів, в яких у нього був відкритий кредит, коли кілька друзів попросили в цієї людини грошей у борг. Грошей він їм не дав, але дозволив використовувати свої кредитні книжки за певну плату, яку друзі пообіцяли відшкодувати йому крім боргу. В результаті кредит на книжках істотно виріс, а боржники виявилися неплатоспроможними. Ця неприємна ситуація змусила нещасного володаря кредитів зайняти грошей в Hamilton Credit Corporation, тобто у Френка Макнамари.
Після закінчення вечері Френк потягнувся за гаманцем, щоб заплатити за їжу. Однак там не виявилося достатньо грошей, так що бізнесменові довелося дзвонити дружині і просити її терміново привезти йому готівку. Після цього інциденту Макнамара присягнувся, що подібна ситуація з ним ніколи більше не повториться. Об'єднавши дві теми того пам'ятного вечора (можливість позичити свій кредит і відсутність готівки, щоб заплатити за їжу) Френк додумався до абсолютно нової ідеї - ідеї кредитної книжки, яка використовувалася б не одним магазином, а багатьма торговельними установами. Особлива новизна цієї концепції полягала у використанні компанії-посередника між продавцем і покупцями.
Кредитні книжки або карти, що випускаються певним магазином або бензоколонкою, були дуже популярні на початку ХХ століття. Це допомагало компаніям забезпечувати лояльність покупців - боржник скоріше повернеться в магазин, щоб купити щось ще. Кредитні карти зазвичай поширювалися серед клієнтів, про платоспроможність яких було достеменно відомо. Для довгого списку покупок потрібна була ціла купа кредитних карт - по окремій карті для кожного місця торгівлі. Геніальність ідеї Макнамари полягала в тому, що він припускав використовувати тільки одну-єдину карту для всіх торгових точок. До того ж з поширенням автомобілів і аеропланів люди почали подорожувати і, природно, їм хотілося купувати речі не тільки в рідному місті.
Макнамара обговорив свою ідею з Блумінгдейлом і Шнайдером, і в 1950 році вони втрьох відкрили нову компанію під назвою Diners Club, який і повинен був стати посередником між клієнтами і бізнесом. Тепер не індивідуальні компанії пропонували свій власний кредит, а Diners Club пропонував відкрити кредит клієнтам для багатьох компаній. І збір грошей з боржників, власників кредитних карт Diners Club, здійснювали не самі компанії, а Макнамара і Со.
До цього компанії вигравали від використання кредитних карт тим, що створювали постійну клієнтуру, яка забезпечувала високий рівень регулярних продажів. Але Diners Club не міг робити гроші за такою схемою. Було вирішено, що за кожну покупку, зроблену за допомогою карти від Diners Club, компанії будуть платити 7% від її вартості, а власники карт - щорічний збір.
Макнамара концентрував свою увагу на бізнесменів. Саме вони були найбільш частими відвідувачами ресторанів і, отже, могли проявити інтерес до такої послуги. Цим і пояснюється назва компанії, яке можна перекласти на російську як "Клуб ресторанних завсідників". Перші карти Diners Club були роздані двом сотням людей, переважно друзям і знайомим власників компанії. Карти друкувалися на прямокутниках щільного паперу. На їхньому зворотному боці був вказаний список всіх 14 ресторанів, де приймалися ці карти. Спочатку справи йшли не дуже. Власники ресторанів не хотіли платити свої 7% і боялися, що новинка буде конкурувати з їхніми власними картами. Потенційні клієнти Diners Club не хотіли купувати карти цієї компанії, оскільки спочатку вони не пропонували досить великого вибору місць, де новинку приймали б до оплати. Проте до кінця 1950 року 20 тис. нью-йоркців розплачувалися за ресторанні вечері шматочками паперу від Diners Club. До другого року свого існування компанія вже отримала чималий прибуток, що не залишало сумнівів у фінансовому успіху нового підприємства. Diners Club продовжував розвиватися практично в безконкурентному просторі до 1958 року, коли на горизонті американського бізнесу з'явилися кредитні карти American Express і Bank Americard (пізніше перейменована в VISA). Обидві компанії відкрили нову епоху в популяризації кредитних карт, зробивши їх надбанням не тільки США, але і всіх розвинених країн світу.
Обставина, яка призвела до поширення кредитних карт, - інфляція 50-х років. Практика показувала, що в період інфляції вигідно мати борги. Борг залишається колишнім, а вартість того, що було придбано, підвищується, і якщо його продати, можна виграти на різниці колишньої вартості і вартості, підвищеної в процесі інфляції. З економічної точки зору кредитні карти повсюдно оживляли бізнес, спокушаючи американських споживачів своєю доступністю. Дуже чутливим виявився і культурний ефект. До ХХ століття вважалося, що жити в боргах - негідно. Пуритани і квакери, що складали значну і впливову частину населення США, вважали персональний борг великим гріхом. Новий рік повсюдно прагнули зустрічати "чистим", тобто вільним від боргів.
Тепер наявність боргів не псує репутацію. Навпаки. Якщо американець у боргах, але регулярно робить належні йому виплати, то він найповажніший клієнт. Йому хочуть продавати, тому що такому клієнтові можна вірити. А регулярний режим оплати своїх боргів багатьох привчає і до фінансової дисципліни. Сьогоднішня реальність - це процвітання кредитних карт з виразною тенденцією все більшого витіснення "живих" грошей.